Продаю галантерею та фурнітуру для одягу. Найпопулярнішим товаром у цій категорії є бігунок для застібки-блискавки. Іноді доводиться підключати всю свою уяву і кмітливість, щоб зрозуміти, що покупець хоче саме бігунок. Добре, якщо клієнт назве його «та штука, що на блискавку вішається» — частенько використовуються «повзунок», «ходунок», «собачка», «песик». Один індивідуальністю вчора відзначився, запитавши «кобилку». Але навіть знаючи правильну назву, покупець щиро впевнений, що продавець має як мінімум другий розряд по телепатії.
— У вас бігунки є?
— Так, звичайно, які вам потрібні?
— На куртку.
При цьому дивляться на тебе чесними, прозорими очима, а на твої боязкі доводи, що на різні куртки йде як мінімум дюжина різних видів бігунків, категорично заявляють: «На звичайну куртку», — і дивляться на тебе як на ідіота. Природно, про те, щоб принести куртку або хоча б старий бігунок, не може бути й мови.
З-за різного трактування назв покупцями залишаюся в дурнях і я. Підходить як жінка:
— Повзунки є?
Зітхаю. Відкриваю коробку з металлофурнитурой:
— Вам які? Їх п’ятдесят видів.
Піднімаю на даму очі і ясно читаю на її обличчі думки на тему, не имбецил я. Через пару секунд міркую, що жінці були потрібні штанці для немовлят. Мабуть, яскрава різнобарвна швейна фурнітура народила в її мозку асоціацію з дитячими товарами. Вибачаюсь, закриваю коробку, чекаю наступного.
