По двійці — і по домівках

14

Працюю в коллежде зв’язку майстром виробничого навчання. Задовбали пояснювати, чим я зайнята. Дітей вчу — інформатики, якщо простіше. Але більше задовбали учні. Ось уявіть: на тобі близько 90 учнів, які задають одні і ті ж тупі питання та вносять свої пропозиції в процес навчання.

— А що ми сьогодні будемо робити?

Ось пролунає дзвоник на урок, і дізнаєшся. Швидше за все, будемо обробляти жаб. Пахвою. На клавіатурі. Або фарбувати нігті.

— А давайте не будемо сьогодні робити завдання?

А давайте. А хочете, я вас зараз всіх додому відпущу? І з решти уроків теж. Так че там, тиждень можете не ходити!

— А чому мені три?

Тому що ти дура.

— А чому мені сім?

Напевно, тому що ти зробила на 150, а я тупо чіпляюся.

— А чому у мене не виходить? Я все роблю правильно!