Працюю в коллежде зв’язку майстром виробничого навчання. Задовбали пояснювати, чим я зайнята. Дітей вчу — інформатики, якщо простіше. Але більше задовбали учні. Ось уявіть: на тобі близько 90 учнів, які задають одні і ті ж тупі питання та вносять свої пропозиції в процес навчання.
— А що ми сьогодні будемо робити?
Ось пролунає дзвоник на урок, і дізнаєшся. Швидше за все, будемо обробляти жаб. Пахвою. На клавіатурі. Або фарбувати нігті.
— А давайте не будемо сьогодні робити завдання?
А давайте. А хочете, я вас зараз всіх додому відпущу? І з решти уроків теж. Так че там, тиждень можете не ходити!
— А чому мені три?
Тому що ти дура.
— А чому мені сім?
Напевно, тому що ти зробила на 150, а я тупо чіпляюся.
— А чому у мене не виходить? Я все роблю правильно!
