Під кінець нині короткої служби російський солдат отримує неформальне звання дембеля. Їм дозволялося багато, але і заборон було чимало. Порушувати спеціальні ритуали, більшість з яких прийшло ще з Червоної Армії, для дембеля неможливо.
Армійські порядки в принципі пронизані самими різними забобонами. Дембеля перестають працювати — статус не дозволяє. Трохи легше стає і молодим солдатам: усвідомлюючи швидке звільнення, «діди» ведуть себе набагато добрішим.
І в Червоній Армії, і в армії сучасної Росії залишився франтівський костюм йде в запас дембеля. Його надягають вже після звільнення, але і на службі «діди» знаходять спосіб похизуватися.
Офіцери і командири частин найчастіше закривають очі на майже нестатутне поведінка дембелів. І це правило теж з’явилося давно: негласно вважається, що солдат свій борг Батьківщині віддав повністю і тепер має право на деякі послаблення.
