Як правило, люди мистецтва в радянський час іммігрував з Країни Рад за бугор, починали таврувати вздовж і впоперек і Радянську владу, і лад, і саме життя в молодій державі. Чому цього не робив Сергій Коненков – відомий російський скульптор, живучи 20 років в Америці. І чому, після війни сам Сталін відправив до берегів США пароплав, щоб доставити скульптора і його дружину в Москву, чому, так званого невозвращенцу, були присвоєні високі звання держави. І ще чимало «чому» з життя художника далі в огляді.
Бюст Сергія Коненкова.
Життя Народного художника СРСР, Героя Соцпраці, лауреата Ленінської премії Сергія Коненкова була овіяна таємницями і загадками, деякі з яких і донині не розкриті. А на рубежі 19-20 сторіччя скульптора за його талант називали російським Роденом.
Під час першої революції Коненков на свої кошти купував браунинги для робочих бригад і сам виходив битися на барикади Москви. І одночасно в своїй майстерні створив скульптор образи, які були втіленням його мрії про свободу і рівність. Тому, грянувшую жовтневу революцію 1917 року зустрів з піднесенням і відразу ж став активістом по впровадженню ленінського плану художньої пропаганди на маси. Навіть зустрічався не раз з вождем пролетаріату.
«Роден-невозвращенец».
Портрет Сергія Коненкова.
Однак прийняття ідей соціалізму ніяк не заважали Коненкову вести богемний спосіб життя. У його майстерні, яка в Москві була модним світським салоном, нерідко збиралася, залишилися в Росії представники інтелігенції. Деякі письменники, поети, художники вважали майстерню Коненкова своїм другим будинком і частенько заходили туди. І це тривало до тих пір, поки скульптор цілком легально не виїхав у 1923 році в Америку. Саме в грудні того року була організована в США виставка робіт російських художників і скульпторів.
Меблі
По закінченню виставки Коненков з дружиною в Росію не повернулися, залишившись в Америці на 20 з гаком років. До його прізвисько «Роден» тепер вже приклеїлося хльосткий «невозвращенец». Заспокоювало лише одне – Радянську владу скульптор не таврував за океаном, як інші втекли відщепенці.
Сергій Коненков серед своїх робіт.
Життя в Америці зробила його модним скульптором, замовлень було предостатньо, щоб не бідувати. Там художник, як і раніше вів богемний спосіб життя. Хоча багато хто вважав Коненкова диваком, який скуповував пні, які потім перевтілював у казкових героїв та ексклюзивні меблі. Це були крісла у вигляді лебедів, изогнувших довгі шиї, столи з сидячими на них різними звірятками. І, здавалося, що такі гарнітури створювала сама природа.
Маргарита Коненкова.
В елітній майстерні скульптора знову було людно, тільки тепер вже тут збирався цвіт російської еміграції і представники від науки. Потрібно зауважити, що багато були зачаровані молодою дружиною художника, яка була молодша за нього на 22 роки. У Маргариту були закохані і Шаляпін, і Рахманінов і чимало інших.
Бюст Альберта Енштейна. Скульптор: Сергій Коненков.
Як-то в середині 30-х від Прінстонського університету вступив замовлення Коненкову на створення погруддя знаменитого вченого фізика-атомника Альберта Ейнштейна. Під час сеансів позування і відбулося знайомство вченого з дружиною скульптора. Якась неймовірна сила притягала погляди Маргарити і Альберта і, як тоді здавалося, запалив іскру любові. Пізніше про їхні взаємини чимало років ходили чутки. Марго стала музою вченого, а через час і коханкою.
Але, що дивно найбільше, Коненков, за спиною якого буквально кипіли пристрасті, досить спокійно ставився до захоплення своєї молодої дружини. І що було не менш вражаючим в цій історії, так це те, що після Великої Перемоги 1945-го Сталін особисто розпорядився відправити до Америки за подружжям Коненковыми пароплав «Смольний». Для того, щоб переправити в Союз скульптора, всі його роботи, речі і навіть казкову меблі з пнів.
Сергій Коненков.
Інтрига тривала… І те, що сталося далі, не менше було дивним, ніж попередні події. Подружжю Коненковых влади виділили житло недалеко від Кремля з величезною майстерні, де скульптор міг створювати великі проекти.
Нечувана щедрість Сталіна, вразила всіх, навіть його наближених. Адже за перебіжчиками могли по тим часам відправити тільки ліквідаційну бригаду, але ніяк не пароплав, щоб з почестями ввезти в країну.
Відкриваючи завісу таємниці
Світло на ці загадку пролив набагато пізніше начальник Четвертого (диверсійно-розвідувального) управління НКВС генерал-лейтенант Павло Судоплатов, знаменитий «ліквідатор» тих часів, написавши книгу «Розвідка і Кремль». В ній то і таїлися основні причини, за яких Коненковы були обласкані Радянською владою після повернення.
Маргарита Коненкова.
«Дружина відомого скульптора Коненкова, наш перевірений агент, зблизилася з найбільшими фізиками Оппенгеймером і Ейнштейном в Прінстоні. Вона зуміла зачарувати найближче оточення Оппенгеймера. Після того як Оппенгеймер перервав зв’язки з американською компартією, Коненкова постійно впливала на Оппенгеймера і ще раніше вмовила його взяти на роботу фахівців, відомих своїми лівими переконаннями, на розробку яких вже були націлені наші нелегали і агентура… Важливою була роль у розвідувальній операції по виходу на близькі до Ейнштейна кола вчених-фахівців, зайнятих розробкою в той час нікому не відомого «надзброї». Через подружжя Коненковых до нас надходила важлива інформація про перспективи нового «надзброї», що обговорювалися в Прінстоні за участю Фермі і Оппенгеймера.»
Маргарита Коненкова і Альберт Енштейн.
Тепер ніби ставало все на свої місця, і багато ставало зрозумілим. І те, що модне майстерня знаменитого скульптора була лише прикриттям. І те, що радянська розвідниця Маргарита Коненкова була ключовою ланкою в розкритті суперсекретного «надзброї» – атомної бомби. І те, чому Сергій Коненков так холоднокровно ставився до любовних зв’язків своєї дружини. Все це та багато іншого можна дізнатися з мемуарів Судоплатова.
Загадки тривають
Однак і тут не все так просто. Адже в ті роки людські життя були знецінені. І чимало розвідників працюють в «Атомному проекті», повертаючись в Союз, потрапляли прямо … у в’язниці. Або відразу ж ставилися до стінки. І тепер вже зовсім незрозуміло, що була надана така честь саме Маргариті Коненковой? І чому сам Йосип Віссаріонович особисто був зацікавлений у Коненковых? Адже розвідкою займався Берія.
Скульптури Сергія Коненкова.
Світло на це «чому» проливають архівні листи Коненкова до Сталіна з Америки, які скульптор почав писати «батькові всіх народів» перед самою війною. Сергій Тимофійович Коненков, живучи в США, не тільки створював свої скульптури, так дружині-розвідниці сприяв. Він ще захоплювався теософією і займався пророцтвом. Ще у 30-х з великим завзяттям вдарився в вивчення біблійних писань, древніх трактатів астрономів і теологів. Особливо Коненков зацікавився «Апокаліпсисом», самої загадковою книгою Нового завіту, пророчащей кінець світу. Її-то й намагався розшифрувати скульптор все своє подальше життя.
За його підрахунками, за всіма джерелами, виходило, що кінець світу почався ще в 1874 році. І так як цей процес, сильно розтягнутий у часі, його кінцева точка так і не була оприлюднена скульптором. До речі, в свій час Ісаак Ньютон кінцевою точкою назвав 2060 рік.
Фантастичні картини-шифровки Сергія Коненкова з циклу «КОСМОГОНІЯ».
А тоді в кінці 30-х Коненков закинув всі свої роботи почав малювати дивні космічні картини, які не розшифровані й по сьогодні. На карти зоряного неба він накладав карти землі і бачив те, що не зміг побачити ніхто інший.
Пізніше свої пророцтва-попередження Коненков посилав у Москву Сталіну, прикладаючи до них загадкові карти та фотографії. У цих листах він пророкував велику війну, незважаючи на підписаний договір про мир, і благав, щоб усі готувалися до неминучого. Передрік він Сталіну і перемогу над Німеччиною.
І швидше за все цей несподівано відкрився дар був причиною того, що Сталін проявив особистий інтерес до сім’ї Коненковых. Дав пророку сталінську премію, удостоїв звань, забезпечив усім необхідним і поселив біля Кремля, щоб був під наглядом.
Скульптури Сергія Коненкова.
І, що дивно, собі Сергій Тимофійович напророкував 100 років життя. І прожив би їх, якби не фатальна поїздка в санаторій, де недогляд персоналу підхопив запалення легенів. Два з половиною роки не дожив до 100-річного ювілею скульптор Коненков. Він помер в 1971 році, на дев’ять років пережила свого чоловіка Маргарита Коненкова. Їй було 85.
