Ось хто реально мене задовбав, так це люди, які приховують причину своїх образ.
Ви ж не даєте людині ні виправдатися, ні вибачитися! У підсумку, стосунки просто руйнуються за взаємної ворожості: одного — з-за образи, іншого — через неможливість зрозуміти причини своєї провини перед вами.
Один товариш перестав зі мною спілкуватися без пояснення причин і навіть вітатися. Але він хоча б сам чесно виключив мене зі спілкування.
Подруга, спочатку так добре общавшаяся зі мною, спочатку не запросила на свій день народження, а потім зі своїм приятелем своїм потворним поводженням зіпсувала гарну поїздку. Після цього її приятель вимагав, щоб я вибачилася за свою поведінку. Причому на питання, за що саме я повинна вибачитися, відповіді не послідувало. Незважаючи на всі спроби з’ясувати, в чому справа, я отримала у відповідь лише фразу: «Ну вибач». Спілкування в підсумку було зіпсовано остаточно.
Мамина дивна подруга, з якою вони дружили багато років, постійно ображалася незрозуміло на що. Одного разу, через багато часу, виявилося, що вона ображена на те, що мама щось не те сказала про нашого письменника Лева Миколайовича Толстого. Серйозно. В черговий раз образившись, вона зовсім закінчила спілкування.
Я можу ще зрозуміти, якщо людина хоче закінчити спілкування. Тоді просто не спілкуйтеся і все. Але чекати, що перед вами будуть вибачатися невідомо за що — це дурне поведінку маленької дитини, а не дорослої людини. Вийміть мову з дупи і скажіть по-людськи, що вас не влаштовує. Тоді перед вами напевно вибачаться, і спілкування буде налагоджено. У противному випадку продовжуйте втрачати друзів. Може, знайдуться ті, кого ваші закидони хвилювати не будуть.
