Їж, не соромся

11

У мене задолбашка дрібна. Мене дуже дивує, а іноді і дратує, коли «пригощають» тим, що я і так вже їм. Це відбувається в гостях у різних компаніях, у тещі з тестем, а іноді цим грішить і дружина.

Накладаю собі, припустимо, салат або друге — а мені: «Їж, їж, не соромся» або «Давай, накладай». І я в голові прокручую: що я роблю не так, начебто їм, не соромлюся? Чи це такий натяк, що можна б і поменше класти, обмежитися тим, що вже з’їв, але так вже й бути — мені дозволяють добавку на цей раз, якщо все одно вже поліз за нею?

Буває і так, що їси, нікого не чіпаєш, а тебе раптом починають підбадьорювати: «Ти їж, їж». Теж незрозуміло, до чого все це. Або починають нахвалюють те блюдо, яке я і так собі кладу, хоча чого нахвалювати, я ж не в роздумах завис над частуваннями з вилкою, а вже вибрав.

Дружина мовчки або з схвальним звуком може підсунути до мене тарілку, вазочку або що там ще. Посунути в той момент, коли я і так з неї щось беру. Та не для мого зручності, щоб, наприклад, поставити тарілку поруч зі мною, а буквально на сантиметрик посунути, чисто символічно. Сенс той же — «їж, їж»! Я і так дістаю, їм, мені нормально, так навіщо це все?

Може бути, тут хтось відповість, а то задолбали.