Ох вже цей «чоловікові сказати». За його приводу зламано чимало списів, і ще більше належить зламати, тому висловлю свою точку зору з іншого боку гендерної фронту.
Чоловік їздить в магазин пару раз в тиждень, закупаясь при цьому всьому — від прального порошку до одноразових фільтрів в кавоварку. При цьому прального порошку купується велика коробка, кава — запас, чаю, овочевих консервів, молока, цукру, спецій — не по одному пакету. З цього запасу хто їх бере? Правильно, той, на кому закінчилося попереднє. Які шанси, що останній пакет кави з запасу візьме чоловік? П’ятдесят відсотків. Чи він, чи не він.
Якщо це буде він, то в наступний його візит в магазин запас буде поповнений, мир і спокій запанує в домі ще на якийсь час. Якщо ж ні — на жаль, перед черговою поїздкою в торговий центр не буде судорожно перевіряти запаси всіх необхідних домашніх матеріалів, від коріандру до одноразових губок, з’ясовуючи, чого ж ще треба купити. Він купить те, про що твердо знає: кінчається.
Ось тільки про те, що кава залишилася остання третина пакета, він не знає, і що упаковка від туалетного паперу вирушила в сміття, а на тримачі висить останній рулон — теж не знає, оскільки вішав цей рулон не він. А ще він не знає хронічно про цукор (оскільки не їсть, навіть чай не кладе), пральний порошок (так вже історично склалося, включення пральної машинки — штатна турбота дружини) і вівсянку (яку, на відміну від дружини, з дитинства терпіти не може, «полі-е-езную»). У сухому залишку — авральні забіги в найближчий ларьок в пошуках стерпного кави, туалетного паперу без тирси і хоч як-небудь працюючого засоби для миття посуду.
Так що будь ласка, говорите чоловікові: «Дорогий, у нас на кінець виноград», «Улюблений, я сьогодні відкрила останню коробку молока», «Милий, у нас зіри залишилося на один плов», «Сонце моє, не забудь моркви і цибулю у нас на виході». Він буде радий притягти додому важкі (здобувач!) пакети з потрібними в будинку речами і продуктами.
І взагалі, говоріть. Російською мовою, словами через рот. Чим більше ви скажете спокійно вчасно, тим менше знадобиться говорити на підвищених тонах, коли буде вже пізно. А адепти «сам все зрозуміє, все побачить, проникне телепатично в кухонну шафу і побачить, що вже два роки як закінчилась приправа для пельменів, і вгадає, що потрібно для кулінарного шедевра, вычитанного вчора дружиною в інтернеті» — задовбали. Втім, вони і самі себе задовбали: кава скінчився, молока немає, і макаронів на дні пачки, а ніби сьогодні в магазині був.
