Мене задолбали повсюдне жлобство нашого народу, причому навіть у дрібницях, які не вимагають взагалі ніяких трудових або, боже упаси, фінансових витрат.
Спонукала мене на написання цього опусу стаття з популярного сайту, а точніше реакція на неї у відвідувачів. Стаття написана одним з постояльців сайту, витримана в грамотному стилі, послідовно викладена, красиво оформлена. Загалом, стаття хороша у всіх сенсах і дуже допомогла мені розібратися в темі. Але автор мав необережність зазначити в тексті реферальне посилання на один ресурс. Ну, знаєте, це такі посилання, зареєструвавшись через які, отримуєш якісь переваги. Так було і тут: обидва учасники отримували непоганий грошовий бонус. Причому посилання була згадана побіжно, було запропоновано скористатися і купою інших, простих, — коротше, ніякої рекламної кампанії.
Що тут почалося… Бурління самі знаєте чого. Всі бачили тільки цю посилання, забувши про суть статті. Купа мінусів-дислайков, обурення в коментах. Мовляв, аха, ми тебе розкусили, нажитися на нас хочеш! І пофігу, що якщо читач справді скористається цією статтею і саме тієї посиланням, то він теж отримає бонус (і сам би його ще випрошував, якщо б не піднесли на таці).
Яскравий приклад жлобства. Ми краще самі втратимо, але не дамо нікому заробити!
