Здрастуйте, представники великих та малих інтернет-провайдерів нашої неосяжної Батьківщини! Уявіть собі, що ви купуєте для компанії, наприклад, комп’ютери. Або столи. Або шпалери. А тепер уявіть собі, що вся інформація в прайсах, каталогах, інтернет-магазинах призначена для приватних осіб — тих, які купують для себе і платять готівкою.
Якщо ж ви хочете оформити покупку на юрособу, вам доведеться звернутися в відділ для корпоративних клієнтів. Інформації про цінах на потрібний товар вам так просто не дадуть: спочатку выспросят, хто, звідки, чим компанія займається, скільки співробітників. А коли дадуть, цифри вас неприємно здивують: стіл, який ви купили б собі додому за три тисячі рублів, коштуватиме двадцять сім. І ящиків у нього буде не чотири, а два. А що ви хотіли? Це ж в офіс, для роботи, тому й дорожче!
Маразм, правда? А двухмегабитный канал, який коштує вчетверо дорожче, ніж сорокамегабитный з цифровим ТБ і вайфай-точкою в комплекті, це не маразм?
Може, ділової трафік навантажує мережі більше, ніж розважальний? Чи троє бухів і два менеджера за день накачають більше, ніж один підліток, 24 години на добу тягне мегатонни фільмів і музики, паралельно граючи в онлайн-іграшки?
Ах, зате ви надаєте цілих чотири айпі-адреси безкоштовно! Ну треба ж, яка щедрість! Я ось тільки не зрозумію, навіщо вони нам в офісі? До речі, статичний айпішнік для приватного клієнта коштує сто з копійками рублів в місяць.
Ах, це виділена лінія? Я дуже радий, але по мені хоч витуха, хоч оптика, хоч ADSL — та нехай хоч слуги з позолоченими тацями по проводах бігають і пакети розносять, мені просто нормальний інтернет потрібен за нормальну ціну. А якщо ви вважаєте, що для компанії, навіть невеликий, кілька зайвих тисяч в місяць непомітні, це не означає, що ми вам з радістю подаруємо.
