Вчитель повинен займатися тільки освітою, а виховання і розважальні моменти — виключно турбота батьків?
Вельмишановна вчителька, ви закінчили? І відвідували заняття з педагогіки? У будь-якому підручнику прямим текстом викладаються три основних завіту, три кити навчання дитини в стінах школи: освіта, навчання, виховання. Так-так-так. Саме виховання. Та ігрові методи навчання — не повірите, теж обов’язок вчителя. Може, і не на кожному занятті, але корисно для розвитку учнів.
Інша справа — високе навантаження. Але, наскільки я можу судити, про те, що вчитель — далеко не найлегша професія, відомо кожному. Навіщо ж іти? Я, знаючи це і володіючи профільною освітою, в школу працювати не пішла, бо вчасно зрозуміла: не моє, не впораюся.
Задолбали, що найчастіше працювати в школу йдуть (і залишаються там, а не в жаху тікають) люди, які нічого не добилися в житті, що йдуть навчати, навчати і виховувати дітей, тому що це здається дуже простим і непыльным справою. Мабуть, якесь самоствердження і ілюзія влади теж підживлюють. У результаті через якийсь час у своїй роботі повністю розчаровуються, але не йдуть. Починають кричати на дітей, переходити на особистості, підривати самовпевненість підлітків. Думаю, кожен хоч раз у своєму підлітковому віці стикався з такою вчителькою (не вчителем і педагогом, а саме вчителькою). І ось вони — неймовірно задовбали. Ще з дитинства.
Ідеальний учитель — той, що працює за покликанням. На щастя, кілька таких чудових педагогів у моєму житті зустрічалися. Їх, природно, менше. Воно й логічно і зрозуміло. Але деяких особистостей на відстань гарматного пострілу до дітей підпускати не можна.
