Спочатку новини науки. Як повідомляє у фундаментальній статті авторитетний журнал The Atlantic — з особистим життям нового покоління землян коїться щось незрозуміле. Принаймні, в розвинених країнах.
Всі обставини як би говорять про те, що серед молодшої половини передового людства має відбуватися розквіт загальної, вільної і безпроблемною любові.
Взяти, скажімо, молодих і щодо молодих американців — “миллениалов” (1980-1996 років випуску) та “покоління Z” (з 1997 року випуску). Відсоток тих, хто вважає, що вступати в інтимні стосунки без шлюбу “абсолютно нормально”, — на історичному максимумі. Переважна більшість жінок мають взагалі безкоштовний доступ до протизаплідних засобів. Нові випадки ВІЛ — навпаки, на історичному мінімумі.
“Гриндр” і “Тиндер” (додатки для знайомств) можуть забезпечити швидке і результативне знайомство буквально за годину. Обмін глибоко особистими фото і текстами через телефон визнано нормою. “Полиамория” (це те ж поняття, що й проміскуїтет, але позбавлене негативної оцінки) стала пристойним словом. Слово “збочення” теж позбулося від негативного смислового навантаження, а журнал для дівчаток Teen Vogue публікує інструкції з самим вигадливим видами статевого зв’язку.
Тобто заборон не залишилося зовсім. Можна практично все, а з багатьох — ще й допоможуть, і подбають про те, щоб не було поганих наслідків.
І тим не менш.
США: кількість старшокласників, які почали статеве життя, — впало з 1991 по 2017 рік з 54% до 40%. Ті, кому вже третій десяток, — мали в два з половиною рази менше партнерів, ніж їх однолітки з 90-х. А 15% взагалі з моменту досягнення повноліття живуть у повному утриманні. Ті, хто на целібат не перейшов, — займаються любов’ю приблизно на 20% рідше, ніж 25 років тому. Включаючи одружених і заміжніх. І дослідники заявляють, що ці дані застаріли, — падіння інтересу до інтимній сфері триває.
Великобританія: частота особистого життя громадян у віці 16-44 років впала з 2001 по 2012 рік з “більше шести разів на місяць” до “не менше п’яти”.
Австралія: та ж картина. Швеція: та ж картина. Нідерланди: та ж картина. Японія (де все і так було погано) — станом на 2015 рік 43% дорослих громадян у віці від 18 до 34 років взагалі незаймані, тобто не знали ласки як такої.
Вчені придумали цього назва “секс-рецесія”, і зараз судорожно намагаються знайти, хто винен.
Як з деяким єхидно відзначає видання, серед можливих винуватців називаються: “культура безперервної подключенности до онлайну, нищівної економічний тиск, зростає рівень тривожності, психологічна слабкість, антидепресанти, стрім-ТВ, підвищення фону естрогенів, що випускаються пластмасами, зниження рівня тестостерону, цифрове порно, “золотий вік вібраторів”, програми для знайомств, “параліч вибору” (це коли варіантів сто, а вибрати не можеш), сверхвнимательные батьки, кар’єризм, смартфони, безперервний новинний захльост, недосип, ожиріння. Назвіть будь-яку сучасну проблему, і її обов’язково десь звинувачують у тому, що вона має відношення до проблем сучасного лібідо”.
…Ми не вважаємо себе розумнішими американських дослідників. Але дозволимо собі зауважити, що майже всі перелічені причини по суті про одне і те ж.
Наші молоді сучасники — перші покоління, що стали з самого початку життя ресурсом для цілої пачки принципово нових індустрій, які заробляють на людській психіці. На сприйнятті, на тривогу, на агресивності й ніжності, на проблеми, мрії і страхи, на піднесених поривів і брудних фантазіях.
Це перші покоління, чиї особистості цілком з малих років стали золотоносних пластом для розробки революційних бізнесів. Це перші покоління, кожну секунду неспання яких застовпили, розпиляли і експлуатують. Для реалізації всіх рухів їхніх душ і тіл є (причому досить нав’язливі) сервіси, програми та психологічна допомога. У великій битві за їх увагу б’ються добрі психологи і мобільні додатки, стрілялки та новини, онлайн-активісти з петиціями напереваги і освітні програми, месенджери і індустрія віртуальних розваг — від невинних до як би порочних.
Так от: ці покоління — якщо і не усвідомлюють, то відмінно відчувають, що вони ресурс. І тому головним їх прагненням, причому у всьому, стає економія себе.
Згідно наочної таблиці, що показує різницю між “миллениалами” і “поколінням Z”, — там, де у перших в пріоритетах варто “отримання вражень”, друге — “накопичення грошей”.
Є підстави вважати, що гроші — це в даному випадку концентрований символ енергії взагалі, мани, життєвої сили, яку прагне зберігати і накопичувати молода половина людства.
Тому цілком природно, що з усіх способів реалізації “основного інстинкту” вона віддає перевагу найменш енерговитратні. Не пов’язані з тим, щоб втряхиваться в складні і обтяжені незрозумілими сюрпризами реальні відносини. Не пов’язані з обов’язковою близькістю (з ким би то не було). Не піддають безцінний ресурс психіки ніяким ризиків.
Іншими словами — можливо, перед нами нищівний ефект посиленої багаторічної експлуатації всіх інстинктів сучасника. Він перейшов в глуху оборону і заляльковується в самому сильному, дійсно основному інстинкті — самозбереження.
Щоправда, і цей інстинкт реалізується у нього не зовсім так, як спочатку був задуманий природою. Самозбереження в принципі було створено для того, щоб особина, врятувавши свою життя і тим довівши, що вона гідна брати участь у безперервному еволюційному чемпіонаті, — отримала доступ до реалізації подальших основних інстинктів”: розмноження, домінування і так далі.
Зараз же інстинкт самозбереження, нехай і редукований, але залишається у людини, — сприймає як основну загрозу саме нав’язливу, хитру і бездушну експлуатацію його інстинктів з усіх боків.
