Бачить мету, не бачить перешкод

31

Шановні тыжематери, у мене до вас питання. Чому, коли ви йдете з дитиною по вулиці, магазину або торгового центру, ви ніколи не звертаєте уваги на те, що його голова знаходиться рівнесенько на рівні висить на плечі у «тітки» сумки?

Не один і не два рази я стикалася з тим, що доводиться буквально вивертатися і відскакувати в бік або відсувати сумку, щоб ваше чадо в неї не врізалося.

Дивно, звичайно, що у дітей нині відсутній інстинкт самозбереження, припустимо, тут працює той же закон, що і у гуски, за якої бездумно дрібочуть гусенята. Але ви-то чому не залучаєте дитину до себе і взагалі не стежите за обстановкою навколо?

Я повинна це робити? По-перше, я теж можу відволікатися, наприклад, дивитися у вітрину в протилежну від вас сторону або розмовляти по телефону. Зазначила краєм ока, що перешкод попереду немає, і йду. Всі дорослі, кому треба — обійдуть, вірно? По-друге, вас з вашими дітьми багато, а я одна. Це не мої діти, доглядати за ними у мене немає ні найменшого бажання. Ці почуття я прибережу для своїх дітей, за якими я і буду дивитися, щоб ніхто не нашкодив їм і нікому не завадили.