Зовнішність оманлива

171

Випадок стався зі мною в юності. Ми з друзями сиділи біля під’їзду нашого будинку, пили пиво і голосно балакали. Приблизно близько години ночі почали збиратися по домівках. Неподалік був припаркований шикарний 600-й Мерс, у заднього колеса якого стояла порожня пивна «чебурашка». Зазвичай в цей час по вулицях ходять бродяги, збирають «пустушки» і з ранку їх здають.

Бачимо, підходить до цієї пляшці дідок. Одягнений бідно, але видно, що не бомж. Один хлопець з нашої компанії з чистих спонукань простягає діду невелику суму зі словами: «Не треба, діду. Візьми гроші.»
Дідусь мовчки підняв пляшку і відніс її в сміттєвий бак. Проходячи повз нас, він промовив: «Залиш собі, внучок.» Сунув руку в кишеню, дістав брелок від автомобіля, клацнув ним…. Мерс пикает і моргає нам фарами прямо в розкриті від подиву очі. Дід сів за кермо і хвацько рвонув з місця.