Жалко у бджілки

44

Останнім часом в інтернетах спливає безліч історій людей, які мають проблеми з психікою — розлади, психози, синдроми всякі. Нещодавно ось з’явилася людина з неврозом. Хочеться сказати їм усім — товариші, ви задовбали.

Доводилося мені стикатися в компаніях і колективах і з різного роду невротиками, і з депресивними, та з товаришами з психозом. І велика частина цих людей зі своїми проблемами нічого не робили. Вони просто сиділи на попі рівно, демонструючи свої розлади оточуючим і закликаючи з цим змиритися, тому що «ну, я ж не винен, що у мене [діагноз]!»

Звичайно, діагнози частенько поставлені пацієнтом самостійно, від того і борються з ними за допомогою пустирника і позитивного настрою. Але це в розрахунок брати не будемо.

Так от, не дуже шановні, мені плювати, що у когось щось там з психікою, якщо, звичайно, поруч зі мною не зовсім неадекватна людина, у якого може статися помутніння, і він заб’є мене до смерті степлером. Мені все одно, що хтось не може закінчити проект в строк, бо у нього депресія. Мені все одно, що хтось сприймає кожне моє безневинне слово, тому що в нього невроз. Мені все одно, що хтось не прийшов на важливу зустріч, тому що у нього сезонне загострення який-небудь психоболячки. І я можу вам сказати це в обличчя, не піклуючись про вашу тонкої душевної організації, якщо з ваших заморочок у мене злетить проект або провалиться важлива зустріч.

Ви самі шкодуєте себе до такої міри, що не можете дістатися до фахівця, так що в моїй жалю не потребуєте, своєю з лишком вистачає. І аргументи в стилі «ти просто ніколи не випробовував, ти не розумієш, що з нами відбувається» залиште при собі. Я, маючи розлад, завдяки препаратам і спостереження у лікаря, спокійно живу і не доставляю проблем оточуючим.

Чого і вам бажаю.