Мене задолбали відношення до хвороби. Я немолодий вже чоловік і маю різні болячки, що відповідають віку. Власне, я навіть точно не знаю, які це болячки, бо точний діагноз може встановити тільки лікар. Але, щоб потрапити до нього, мені треба:
Записатися на прийом через кілька тижнів. У країні, де я живу, на жаль, не можна потрапити до лікаря в той же день або на наступний — навіть за гроші. А я часом не знаю, що я буду робити і де фізично опинюся через кілька днів. Така специфіка моєї роботи.
Прийшовши на прийом, в кращому випадку отримати направлення на аналізи. На які теж потрібно записуватися заздалегідь — дивись пункт 1. Плюс роблять їх у центрі міста, а я живу за містом. Разом на 1 аналіз можна витратити півдня часу.
Пройшовши всі ці етапи і домігшись нарешті аудієнції зі спеціалістом з конкретної хвороби, а не з загальним терапевтом, висока ймовірність почути: «Ну що ж ви хочете, вік, неправильний спосіб життя, не займаєтеся спортом…» тобто Те, що я і так знав. Ніякого конкретного лікування — не зміни способу життя, а саме лікування — мені, швидше за все, запропоновано не буде. Якщо пощастить, випишуть якісь таблетки, про які сам лікар каже, що навряд чи вони сильно допоможуть.
На всі ці процедури у мене піде купа часу — тобто я втрачу той чималий дохід, який міг би за цей час заробити. Само собою, ніякої лікар не хоче приймати в неробочий час: пізно ввечері, рано вранці і вже тим більше у вихідні.
Дивлюся я на вищеназвані пункти і думаю: на хрена я взагалі тоді буду до них звертатися? Як же я живу — з кожним роком все важче, все більше болячок, але я стискаю зуби і продовжую працювати, щоб моя сім’я ні в чому не потребувала. І свій спосіб життя я змінити не можу, тому що ніхто не буде платити мені і десятої частки тих грошей, що я заробляю зараз, якщо я просто буду ходити в офіс з 9 ранку до 5 вечора і працювати без стресу і переробок, такі працівники зараз мало кому потрібні. А вільний час у мене зайнято дитиною, та виділити хоча б пару годин в день на спорт, на жаль, не виходить.
Рано чи пізно я впаду — тоді мене будуть лікувати за невідкладної допомоги, благо ця частина медицини у нас працює досить непогано. Ще й буде можливість отримати якісь гроші від страховки. А поки що — так, я буду відмахуватися від рад «почути сигнали організму», тому що ці поради, як правило, дають люди, про яких дбає хтось інший. Над ними не висить дамоклів меч «забезпечити сім’ю у що б то не стало», які всерйоз вважають, що їхні особисті турботи — понад усе, навіть вище благополуччя їх власних дітей і батьків. І так виходить, що це в основному молоді жінки, які свідомо або підсвідомо використовують свої зовнішні дані для отримання матеріальних та інших благ у житті. А потім вони ж вчать інших, як їм жити.
Задовбали!
