Якщо не можна, але дуже хочеться

406

Мене задовбали жалюгідні виправдання дівчат, яким не потрібен шлюб». Ні, я чудово розумію, сама колись такою була. Коли твій чоловік, з яким ти вже енну кількість часу разом, не поспішає кликати під вінець, єдине, що можна робити, не червоніючи від сорому, войовничо заявляти: «Мені не потрібен шлюб! Я заміж не хочу. Формальності, традиції, фі! Ми тут сучасні люди». І я заявляла. Більш того, сама щиро себе в цьому переконувала. Я ж така сучасна, просунута, а ми і так один одного любимо, нам добре разом.

Ні, дорогі, це не добре і не нормально. Зараз, будучи щасливою заміжньою жінкою, я це чітко і ясно розумію. Чоловік, який тебе любить, не стане сумніватися. Не буде чекати, думати і «вирішуватися». Він просто бере тебе заміж, тому що хоче бути з тобою все життя. Тому що хоче закріпити це в очах решти світу. А ті хлопці, що роками «не готові», просто витрачають час і сили своїх жінок, які, принижуючись, заявляють всім підряд, що їм просто не треба, потай сподіваючись на пропозицію і сумуючи від очікування.

Це я до чого: не витрачайте, дівчата, свій час на таких чоловіків. Майте гордість! Не розмінюйтеся на тих, кому шкода для вас сторінки в паспорті. Не принижуйтеся і не переконуйте себе в тому, що не є правдою. Будьте щасливі!