Я подаю тільки по суботах

383

Доброго дня! Не змогла пройти повз історії про меркантильних жінок.

Мені скоро тридцять, і я непогано забезпечена: якісні продукти, дорогий одяг, поїздки на відпочинок у Європу, вечері в ресторанах, квартира в центрі міста, набута, а не отримана у спадок. Порше поки не купила, але які мої роки — кар’єра і, відповідно, зарплата стелі ще не досягли. У батьків теж з фінансами все гаразд, ніяких бідних родичів, яким потрібно подати на бідність. При всьому при цьому я вже навчена гірким життєвим досвідом. Якщо я розумію, що з чоловіком у нас взаємний інтерес, то намагаюся акуратно з’ясувати рівень його доходу. Мені не потрібні чужі гроші, я більш ніж комфортно живу на свої та мені здається диким, що чоловік буде давати мені гроші, коли я сама в змозі працювати. Але при цьому я не хочу витрачати на нього свої, як і знижувати якість життя.

Будучи молодше і наївний, я вважала, що доходи партнерів стоять у відносинах десь на останніх місцях і що головне — це любов і взаємоповага. Але життя навчило мене, що це тільки в кіно власниця компанії закохується в двірника і живуть вони довго і щасливо. Насправді все набагато прозаїчніше. Чоловіки з невеликою зарплатою або взагалі без роботи намагалися: в’їхати в мою квартиру на другому тижні знайомства, зайти повечеряти кожен день, користуючись моєю слабкістю до м’ясних делікатесів, пропонували заплатити за себе і навіть забрати в особисте користування мій ноутбук. Про спроби зайняти тисяч 5 до зарплати навіть згадувати не хочеться.

І навіть якщо чоловік виявиться чесним, то це все одно спричинить за собою зниження якості мого життя. Ну не зможе він дозволити собі піти зі мною повечеряти в ресторан, коли я втомилася і навіть доставку чекати не в змозі! Або піде і буде пити весь вечір чашку чаю. І поїхати відпочити зі мною не зможе, тому що вартість відпочинку дорівнює двом його зарплатах. А якщо ми почнемо жити разом? Хороші, якісні продукти коштують чимало. Розділяти полиці в холодильнику? Годувати його з своєї кишені? Чесному чоловікові, не халявщику, самому буде некомфортно. Самої переходити на пельмені і макарони і бігати по ринках, вишукуючи м’ясо дешевше і краще? А працюю я тоді навіщо? Як робити ремонт, якщо я хочу те, що красиво, а він — те, що зі знижками? Про появу дитини навіть думати в такій ситуації страшно, доходи впадуть, витрати зростуть.

Тому не судіть жінок так строго, можливо, вони не бачать у вас гаманець і пропуск в безбідне майбутнє, а просто шукають собі рівню.