Все в дім, все в сімю

466

Не задолбался. Просто відповідаю. Я той самий «измельчавший мужик», що не збирається займатися благоЕкшн ністю.

Начебто не сволота: котяток з калюжі діставав і відгодовував, цуценя, кинутого собакою, вигодував ще в школі з двогодинного віку, разок поставив «на крило» пташеня ворони, якого побили хулігани, так і сумки важкі бабулькам тягаю. Але ось займатися благоЕкшн ністю ви мене не примусите. Подбежавшая до мене на вулиці дівчинка-активістка буде зустрінута суворим злісним поглядом, а може бути, навіть послана куди подалі.

Чому так? Чому я не хочу займатися діяльністю, яка не приносить дохід? Чому я ніколи не буду зустрічатися з дівчинкою-активісткою і кину її, ледь заподозрю її подібної діяльності? Та тому що себе треба любити, Тринадцятий».

У мене є сім’я. По мірі того, як я дорослішаю (а нині вже потихеньку рухаюся до старості), все менше і менше піклуються про мене, і все більше дбаю я. Зараз все, що не стосується безпосередньо готування-прибирання — на мені. Я заробляю гроші. Я займаюся оформленням документів. Я лагоджу здохлого побутову техніку. Це я «вийми та поклади» гроші на лікування собаки, постраждалої від Екшн однієї особливо завзятої бабульки. Це я вислуховую скарги на життя своєї не молодеющей матері і тягаю її в поліклініку. Це на мені всі найважчі розмови з молодшим братом. Так, це самі звичайні, найрізноманітніші побутові проблеми. Але, боже, як вони вимотують… особливо, коли ти дивишся на зростаючі рахунку на квартиру та на свою зарплату, яка після початку цих довбані санкцій не зросла ні на йоту. У свій вільний час я або відсипаюся, або шукаю підробіток, тому що ще сподіваюся заробити на початковий внесок за іпотеку.

Допомагати незрозуміло кому чужому? Хе! Мені б хто допоміг! Мене цікавлять тільки сім’я та близькі друзі, ну і друга половинка, якщо вона коли-небудь з’явиться у такого озлобленого скнари, як я.

А дівчата-активістки… я Зустрічався з однією такою. Взагалі не знають ціни грошам. Якщо я все, як хом’як, тягну в дім, то ці з хати викидають. Останньою краплею стало те, що вона віддала в якийсь інтернат мій старий системник, який я домовився продати за 12 тисяч.

Я не прошу розуміння. І ви навіть не задовбали. Ви «пішли на хрін зі своїми претензіями».