Гора одного разу миша удочерила…
Не всякий ховрах в полі – агроном…
Як приналяжешь – так і поимеешь…
Не варто піднімати цілину…
А на ловця і риба дивиться звіром…
Підкладе свиню – і дивиться орлом!..
Незграбна робота … – Буратіно…
Не знала риба, що таке диба…
Без дурня і ярмарок нудьгувала…
Сказав – для інфрачервоного слівця…
Навіщо бухому Кузьо три джакузі?..
Зв’язав три слова – поклади в кишеню…
Володимир БУТКОВ
В Одесі ніхто не лізе за словом в кишеню і на будь-яку фразу ви можете отримати абсолютно несподіваний і оригінальний відповідь. Він буде неодмінно просочений місцевим колоритом і почуттям гумору. У жителів цього міста можна повчитися мистецтву вести діалог…
— Абрам, а ви молитеся перед їжею?
— Ну що ви! Моя Сарочка не так вже й погано готує.
— Фіма, і де ти познайомився з такою дівчиною?
— Як де? На Дерибасівській, під ліхтарем!
— І шо, ліхтар тоді не працював?
Два одесита розглядають статую Свободи.
— Шо не кажи, а це пам’ятник тьоті Соні. Тільки вона могла вийти зустрічати гостей з примусом в одній руці і квитанціями за квартиру — в іншій. Та ще в сорочці і в бігуді!
— Ой, Сарочка, таки дуже болить нога!
— Ну що ви хочете, вам все-таки 80 років!
— Інший нозі теж 80 років, а вона не болить…
— Я вибачаюся, але куди це вас так послали, шо ви прийшли саме сюди?
— Так пішло воно все на фіг!
— Роза, а як же я?
— А ти, Фіма, будеш очолювати цю ходу.
— Фіма, ми їдемо у відпустку!
— І таки куди, якщо не секрет?
— Їдемо туди, де «все включено» — до мами!
— Як приготувати омлет по-єврейськи?
— Для початку займаємо у сусіда три яйця.
— Фіма, а ти таки знаєш, шо руки жінки повинні тремтіти від подарунків, ноги — від сексу, а серце — від палкої і пристрасної любові?!
— Трояндочка, риба моя, а тебе не розірве від такого резонансу?!
— Абрам, здається, ви з Сарою у сварці?
— Ні, ну ти таки скажи мені, Фіма… Як я міг зіпсувати їй день народження, якщо я навіть не пам’ятаю, коли він у неї?
— Абрам, ти мені плати за кожен скинутий кілограм за 100 доларів — я тоді швидко і схудну.
— Та ти шо, Сара, побійся бога! Таких цін на сало немає ні в одній країні!
— Сара, тепер ми будемо жити в квартирі дорогий, як ти і хотіла!
— Ой, Абрам, як я рада! Ми купуємо квартиру?
— Ні, нам підвищили квартплату…
В Одесі фраза: «Ну, не буду вам заважати…» — означає, шо допомагати вам ніхто не збирається.
— Абрам, що таке доля?
— Ой, це якщо ви йдете по вулиці і вам на голову падає цегла!
— А якщо мимо?
— Значить, не доля.
— Ізя, як пізнати людину ближче?
— Моня, це таки не складно, просто прийди до нього з речами!
— Мадам! Коли ви посміхаєтеся, я страшенно хочу запросити вас до себе.
— О-О-О… Ви такий донжуан?!
— Я вас благаю! Я шикарний стоматолог…
Одеса. Пляж.
— Моня, ти куди-таки пішов! Потонеш, у тебе ж камені в нирках!
Одеса.
— Ви не підкажете, де тут консульство?
— Якої країни?
— А яку ви таки порадите?
Привоз.
— Мені, будь ласка, пів-кавуна.
— Це самэц.
Зустрічаються дві подруги:
— Циля, ти таки добре поправилася!
— Це я ще схудла! Бачила б ти мене місяць тому! Я була такою, як ти зараз!
— Гуревич, ви пролежали у нас в клініці цілий місяць. Ви мені особисто обіцяли кинути палити і стати іншою людиною!
— Доктор, я став іншою людиною, але ця людина теж курить.
— Соломон Маркович! Шо таке зрілий вік?
— Це період між кінцем ілюзій молодості і початком галюцинацій старості…
Весела життєва історія
Жив в одному місті мужик. Любив він погуляти й повеселитись. Любив в карти з друзями перекинутися на інтерес. Бувало, програвав, але зазвичай йому щастило, завжди при грошах був.
Але як-то раз удача від нього відвернулася, програвся в пух і прах, грошей немає навіть на таксі. Бреде він по місту, побачив таксі, і до нього:
— Шеф, виручай, програвся в пух і прах, ти мене раніше, бувало, возив, добрось до дому, я з квартири вийду — розрахуюся.
— Нєє, мужик, немає грошей — немає доставки, — сказав таксист і поїхав.
Довго йшов мужик до будинку, ледве дістався. Але зарік дав собі, як буде можливість — цього таксисту помститися.
І от якось раз він виходить з крутого шинку, грошей на кишені — вагон. І бачить на стоянці велика кількість таксистів, і в тому числі той самий.
Підходить до кожного таксі й говорить високим голосом наступне:
— Гей, красень, поїхали до мене додому, розважимося?
Закономірно одержує відповідь:
— Та пішов би ти на …
Обійшов всіх. Останнім підходить до свого давнього кривдника, протягує гроші і каже вже звичайним голосом:
— Додому повезеш?
— Гроші є — відвезу.
І голосніше:
— Чудово, тоді вперед і швидше! І не забудь колег подякувати аварійкою, що замовлення тобі віддали. 😉
