Тяжкий вантаж знань

440

Мені сьогодні вранці в метро розбили окуляри… і тому я вирішила поділитися тим, що мене задовбали шкільні рюкзаки.

Нелогічно? Пояснюю. Я сиділа, народу було багато, в тому числі школярі, які їхали на навчання. Так ось, один з них у неминучою тисняві спробував розвернутися і заїхав своїм рюкзаком мені по обличчю, зірвавши таким чином окуляри, ті впали на підлогу і були розчавлені.

І знаєте що? Школяр не винен. Йому просто діватися нікуди було, в школу-то треба, година пік, всі їдуть на роботу, у справах, та куди завгодно. А винна освітня система і принципові пні-вчителі, з-за яких ці рюкзаки стають ТАКОГО розміру.

Тому що: «Ні, ми не можемо зберігати ці атласи в класі, у нас так не годиться, а раптом вкрадуть? Ні, підручник з літератури треба завжди з собою носити, навіть якщо він потрібен раз в тиждень. На урок праці принесіть свій молоток з цвяхами, що у нас немає!» Вас хочеться послати дуже далеко з усіма цими речами, ви прекрасно знаєте, куди саме.

І зняти рюкзак в транспорті такий школяр часто не може, тому що, знімаючи його, він зачепить не одного, а чотирьох. Плюс до цього, середньостатистичному третьокласнику такої ваги в руках тримати важко, а деколи треба їхати довго. Ставити на підлогу — він стає брудним і в тисняві об нього спотикаються всі, кому не лінь.

Ідіть в пень зі своїми ідіотськими принципами. Задовбали.