Задолбашка моя буде коротка, але ємна. А саме — задовбали пропозиції «знизити планку».
Нехай мені ніколи не досягти того рівня матеріальної забезпеченості, з яким я став би привабливий для тих дівчат, які подобаються мені самому.
Нехай я народився і виріс не з особою Тома Круза або Орландо Блума і не напрацював у свій час фігуру молодого Арнольда Шварценеггера.
Нехай я не наділений потужними флюїдами сексуальності, наявність яких дає мільйон очок фори в очах багатьох жінок.
Нехай я так і залишуся один.
Але знижувати планку не збираюся. З однієї простої причини: краще бути одному і знаходити в цьому позитивні сторони, ніж знижувати планку, сходитися з тими жінками, які не подобаються, і в результаті стати вже по-справжньому нещасливим. Тому що знизити планку, значить обдурити самого себе, свої бажання, свої мрії. І зовсім не жадану жінку, до речі, теж.
Скільки таких, планку знизили? Тисячі і тисячі. Погодилися на абикого. Адже мрія виявилася недоступною. Як результат, тисячі і тисячі дегенеративних, нещасливих пар, занадто швидко постарілих, втомлених від життя і один від одного. Воно мені треба?
