Сам собі психолог

29

Товариші, не знають, що таке психологія і з чим її їдять, як же ви задовбали! Я розумію, що уявлення про даній науці ви будуєте з того, що сказав вам по ТБ доктор Курпатов, за поширеним стереотипам з фільмів, з тупим статейкам в глянцевих журналах, де пишуть, як захомутати мужика, врятувати шлюб і стати щасливою за півгодини, не напружуючись. Але це не психологія! Точно так само, як БАД не є ліками, а таргани і міль — домашніми вихованцями.

— О, лікуєш психів!

Я не лечу. Тим більше психів. Психічно хворих людей лікують психіатри. Ця спеціальність виходить в медичному вузі з подальшою спеціальною ординатурой. Психологи працюють із звичайними людьми. До речі, не тільки з людьми: і з організаціями, і з тваринами (так-так, існує ще й зоопсихологія), і соціальними групами.

— О, психологія, Фрейд! Я їм банан ось так, я збоченець?

Вивчіть ще кілька прізвищ, благаю. Як у вітчизняній, так і в зарубіжній психології слід залишили тисячі чудових учених. Якого біса ви прив’язалися до нещасному старому? Зигмунд, до речі, не зводив все до сексу. У нього була ще маса цікавих думок. Ви б його праці хоч шанували, чи що.

— Круто! Люди до тебе приходять, лягає на кушетку і розповідають, як їм погано.

Кушетка — це атрибут класичних психоаналітиків. Зараз кушетку можна зустріти дуже рідко, навіть у послідовників Фрейда (голлівудські фільми рідше дивіться, ага). Але до мене люди приходять у кабінет і розповідають, які проблеми у їх організації, щоб я могла провести її діагностику і знайти причини, наприклад, у низькій групової згуртованості або в організаційній культурі. Або, наприклад, щоб я побудувала социограмму. Ах, ви не чули таких слів? Ось ще який буває психологія? Гугл в допомогу.

— Нафіг мені психолог, я сам собі допоможу. І взагалі, у мене багато друзів, вони мені поради можуть дати безкоштовно!

Психологи не дають порад. Сам собі психолог — це сам собі стоматолог: незручно й боляче. До речі, а подружці-бухгалтеру ви свердлити зуби довірите? А психіку свою довірите, значить. Сміливий ви людина! Спеціаліст навчений працювати так, щоб не давати раду, а знайти разом з людиною кілька шляхів виходу з ситуації, прорахувати можливі наслідки кожного з них і вибрати найбільш оптимальний вихід. Не дає він рад тому, що людина сама повинна приймати рішення і відповідати за своє життя.

— Американські (британські, росіяни, чукотські) психологи писали те-то і те-то.

Психологія — це наука, де багато-багато шкіл і течій (знову ж таки, Вікіпедія — ваш друг). Не існує психологів взагалі, тим більше нікому не прийде в голову ділити їх за національністю. Залежно від цього психологи можуть говорити різні речі, часто протилежні. До речі, якщо ви прочитали це в глянцевому журналі, а не в науковому, то, найімовірніше, це нісенітниця.

— О, ти психолог! Круто, розкажи мені про мене що-небудь!

Я, блін, вам що, екстрасенс? Я психолог, вашу матір, наскрізь нікого не бачу і телепатії не навчена. Єдине, що я про вас можу розповісти — це те, що ви ідіот, раз задаєте такі питання.

— Кльово, напевно, бути психологом! Немає проблем в житті…

Так, звичайно. А лікарі не хворіють.

— Слухай, у мене (у мого друга, брата, колеги) тут така проблема…

Слухайте, по-перше, що за бажання на халяву все мати? Консультації грошей коштують. По-друге, я не займаюся особистим консультуванням. Ідіть лісом.

— Ти отримуєш гроші ні за що.

Хочете, дам попрацювати замість мене пару місяців? Подивлюся, як від вас ломануться клієнти, коли ви грамотно діагностику провести не зможете, і дасте їм помилкові рекомендації. Або як ви вовком взвоете, не розбираючись в тому, що вам потрібно робити, як обробляти результати, і що це за дивні слова написані в анотації до методикам.

— Вчитися на психолога легко. Че там, болтологія одна.

Психологія — це наука. Як і в будь-якій науці, знання мають бути систематизовані та обґрунтовані. Що стосується навчання, то ваша особиста думка там цікавить преподов приблизно до середини другого курсу — а далі будьте ласкаві вчитися в поті чола, читати масу літератури і думати про те, що ваші майбутні методики повинні бути валідними, вибір їх обґрунтований, а вибірка репрезентативна.

— Ти ж психолог, ти повинна бути спокійна і терпляча.

Кому повинна? Я нікому нічого не повинна. Мені платять не за душевний спокій і зовнішню непохитність, а за те, що я бачу проблеми і пропоную їх грамотне рішення.
До речі, ти айтішник? Ти повинен розбиратися в комп’ютерах. Пофіг, що ти програміст. Проклади мені кабель, ти ж повинен. А ти хто у нас? Мистецтвознавець? Намалюй картинку. Ти повинен вміти малювати. Як це не вмієш?