Пропуск, який завжди з собою

10

Задовбав культ «батьків з дитиною». Нічого не маю проти батьків або дітей, просто не розумію, чому я повинна пропускати вас вперед у черзі? Ви хворі? Немає. Вам важко стояти? Немає. Ви ветеран ВВВ? Немає. Ви інвалід? Немає. А те, що ви не навчили свою дитину вести себе в черзі чи в громадському місці, це ваші труднощі.

Я була в багатьох країнах і ніде не бачила, щоб матуся/татусь з дитиною, розштовхуючи всіх ліктями, лізли в початок черги, а на обурення людей відповідали: «Я з дитиною!» Навіть у тригодинний черзі на Емпайр-Стейт-Білдінг я не бачила, щоб хоч одна пара з дитиною заїкнулася про те, щоб їх пропустили. Все спокійно стояли і чекали своєї черги. Найдивніше, що і діти не орали, і не валялися на підлозі в істериці. Значить, все-таки можна своїх дітей виховати так, щоб вони вели себе пристойно?

Мені не складно пропустити когось вперед, якщо мене про це ввічливо просять. Але бісить, що батьки користуються своєю дитиною, щоб скоріше проскочити чергу. І поводяться так, ніби їм ще й повинні. Наявність дитини не робить вас якимись особливими і не дає вам пропуск в партер.