Про дорослих диваків

45

Трохи дратує, коли дорослі люди кокетують: «Ой, я в душі така дитина! Ой, я таке балованное-балованное дитя! Нікого не слухаю, дуже непередбачуваний!» Завжди хочеться запитати: а ви можете прилюдно пописати посеред білого дня? А колупатися в носі у всіх на виду? А нескінченно видавати звук, наприклад, працюючої машини? А ходити влітку топлес на міській площі? Ні? ОК! А може, ви тоді здатні цілий день переодягати ляльок (не відволікаючись на варіння борщу і дедлайни)? А покласти свій новенький айфон в мікрохвильовку і підігріти, бо телефончик замерз (страшно, так?)?

А поїхати на все літо до бабусі садити картоплю? Немає, але хотілося б? А ви дуже добре пам’ятаєте, як тягали мішки з картоплею нарівні з дорослими? А як ви страждали від цього, але вас не відпускали на річку кидатися карбідом, тому що потім цю гребаной картоплю треба ще й перебрати (залежно від сезону). Потім цілий день нюхати, як варять домашню ковбасу, і відчайдушно хотіти додому, але тебе ж ніхто не питає, де ти хочеш провести літо, старшим треба допомагати, поважати їх, пропускати, слухати (дітей немає). Вас, може бути, правда пускали в п’ять років гуляти до ранку по лісі? Або ви довго не могли визначитися, яку сукню за 10 000 вам купити, тому що «яжемаленькаядевочка, я хочу обидва»? Правда, грошей на них не було ні тоді, ні зараз.

Господа маленькі дорослі! Ваш вік дав вам прекрасну можливість бути великовозрастными диваками (на букву «М»), але не дітьми. І не виправдовуйте це тим, що у вас затримка розвитку та ви не подорослішали. Дитинство — це по-своєму чудово і жахливо, але дітям закидони простимі, а вам — ні! І це саме ваш вік дає вам право вести себе так, як вам хочеться, забувши про виховання і пристойність. Ні один нормальний дитина не скаже вам в обличчя, що ви — козел, а він просто не вміє мовчати, коли бачить таке. Тому що, по-перше, для них ще не існує ворогів, а по-друге, мамка дасть таких люлей, що світ і його козли засяє новими фарбами.

І вже якщо ви вважаєте, що дитинство — це так романтично (тому я сьогодні спізнюся на дві години на зустріч, нехай всі чекають, я ж дитина в душі), то потрудіться не докучати цим нам — занудним взросленьким старикашкам, старим бабам, тіткам, дядькам і іншим свідомим громадянам, яким на тому світі ставлять прогули.