Я заміжня мільярд років. Здавалося б, вже давно звикли один до одного, все повинно бути знайоме і привчене. Ага… Мавпу простіше видресирувати, ніж привчити чоловіка нормально брати речі з шафи.
Ну чого простіше з акуратно складеною стопки, наприклад, рушників, взяти одне? У мене все чітко і продумано: знизу лежать великі і далі за спаданням, тобто на самому верху виявляються найменші рушники.
Визначаєш колір, розмір, товщину і вибираєш із стосу потрібне рушник! Це я так думаю. А чоловік перехреначит всю стопку в пошуках невідомого рушники, витягне одне, друге, третє, вибере нарешті і так цю перехреначенную вже не стопку і кине.
Ні вмовляння, ні регулярні демонстрації, як треба брати, ні крики, ні скандали не допомагають…
Історія повторюється і з усіма іншими складеними речами. Задовбав!
