Прийшов до нас у колектив Пашка. Веселий хлопець. Любитель пожартувати

259


Прийшов до нас у колектив Пашка. Веселий хлопець. Любитель пожартувати. Працювати не любив, а ось повеселити народ і підтримати міг. І ось як то він посварився з нашим майстром. На рівному місці. Один одного обгавкали як могли, з «римами багатоповерховими» ну і кожен пішов працювати. Пашка наш сердиться на майстра. Ми ж намагаємося якось заспокоїти, даємо поради, щоб заспокоївся. Але немає. Завівся -Я, -каже йому влаштую, -веселе життя. Дайте мені його номер телефону!
Ну думаємо, зараз почне йому по телефону всяке розповідати… Дали номер телефону, хоча він і має вже бути біля нього, мало чого… він Дзвонить Олександру Миколайовичу. -Здрастуйте Олександр Миколайович, це вас з банку турбують,-сказав Пашка, діловим голосом. Що відповів майстер, невідомо, але судячи з того, що говорив Пашка, ми могли здогадуватися. -У вас борг і пеня за вашим кредитом… Ви думаєте оплачувати? Так. Звичайний кредит, так, ваше ім’я і прізвище. Значить хтось з ваших близьких брав. Завтра приходите в банк і розберетеся. Пашка поклав трубку. І задоволений своїм розіграшем закурив. -Може, даремно ти так жартуєш?-запитав я. -А як він хотів? Нехай почне нормально спілкуватися,-відповів Пашка, видихаючи дим дешевої цигарки. -Те що на роботі відбувається, це одне, а життя за заводом це інше,-сказав Миха слюсар. Через годину прийшов наш майстер, задумливий. Пашка дивиться на нього й шкіриться» -Що трапилося, -запитуємо. -Так, блін… З банку телефонували… -І чого?-запитав Пашка закурюючи. Олександр Миколайович, здавалося, забув про конфлікт з Пашкою. -Кредит на мені висить, але я не брав ніякої кредит! Подзвонив дружині, вона також запевнила, що не брала. Може син брав, бо він без дозволу на таке діло не пішов би. З дружиною посварився. Звідки у мене сто тисяч боргу не зрозумію. Вдома скандал буде! -«Миколайовичу», -сказав Миха слюсар,- Пашка тут тобі дещо чого сказати хоче. Пашка здивовано подивився на Мишка. -І не збирався навіть!-відповів він,- Та я вже не ображаюся на тебе Паша, не до тебе. Посварилися так забули. Я ж не баба образи по кишенях зберігати. Пробач якщо я чогось не так сказав, але це ж робота, з мене вимагають, я з вас! -Паша сам скажеш?-строго запитав Миха слюсар -Скажу, скажу, не нийте тільки! — посміхаючись сказав Пашка, -Це я тебе «Миколайовичу» розіграв, я подзвонив, -тому що злий на тебе! -Як це розіграв?-не розуміючи запитав Майстер. -Звичайно,-почав Пашка набирати номер телефону майстра,-ось бачиш я тобі дзвонив, хотів пожартувати! Олександр Миколайович стояв і дивився на Пашку напевно хвилину. Тихо вилаявся і пішов. Ми стояли і теж відчували себе винуватими. Олександр Миколайович потім з нами тільки по роботі спілкувався, не злився ні на кого, але душевних розмов і байок ми від нього вже не чули. Через пару днів Пашка звільнився, і ніхто вже не згадував цю історію.