Хочеться відповісти феменістці з історії «На фіг таке рівноправність». Погоджуся по суті, але не погоджуся з риторики.
У роботодавця немає права не наймати жінку, тому що вона може піти в декрет. Коли він це робить, він не реалізує своє право не наймати жінку, він порушує право жінки бути найнятої. Право, одно гарантоване як жінці, так і чоловікові. Рівне право. І так, по «декретному» принципом може дискримінувати і жінка, коли вона виступає роботодавцем. А питання тут в тому, що в нормальній правовій державі є профспілки, які мають механізми захисту працівника від будь-яких видів дискримінації.
У жінки та чоловіка є рівне право на те, щоб піти в декрет. Хто буде йти і ставити на паузу свою кар’єру — справа виключно сім’ї, оточуючих і навіть не роботодавців в плані якихось морально-етичних моментів. Але законодавчо і фактично це право має гарантуватися обом. На рівних умовах.
Чоловік не реалізує своє право називати жінок неповноцінними, чоловік порушує право жінки вважатися повноцінною. Рівною чоловікові. В принципі, є жінки, які точно так само порушують право чоловіків вважатися повноцінними. Гендерні стереотипи — це огидно в обох напрямках.
Коли чоловік ниє про те, що повинен бабі підкорятися, він не реалізує своє право на ниття, він порушує посадові інструкції, які однаково зобов’язані виконувати і чоловіки, і жінки. І у керівника є механізми боротьби з таким ниттям.
«Не впало обговорювати зовнішність інших жінок»? А зовнішність чоловіків жінки не обговорюють? Розміри їх гаманців і їх достоїнств? Реклама нічних клубів та фітнес-центрів з голими чоловічими торсами вас не бентежить (об’єктивація, ні?)?
Філософія рівноправності враховує все те, проти чого ви протестуєте, тільки не ставить жінку апріорі в позицію жертви, а чоловіка — у позицію агресора. Чоловіки не можуть повернути нам нашу людську гідність і право не виконувати їхні забаганки на шкоду нашій самореалізації і щастя», бо це право ніхто не відбирав. Ми не в мусульманському суспільстві, де жінка зобов’язана це все виконувати. Жінка має можливість отримати освіту, фінансову незалежність, доступ до інформації, і вона може просто не робити того, чого не хоче, незважаючи на тиск суспільства. Коли таких жінок стає більше, суспільство змінюється, але це процес тривалий і еволюційний.
Говорити, що чоловіки повинні віддати нам назад якісь права, — все одно що зводити жінку до рівня безсловесного істоти, яка нічого не вирішує, до рівня перманентної жертви, жертви за замовчуванням, а це не так. Позиція жертви — рівноправності не передбачає, вона апріорі збиткова, але в той же час і зручна, так як виходить, що зроблене чоловіком — апріорі сексизм, а зроблене жінкою — апріорі самозахист.
А якщо коротко, рівноправність — це не про те, щоб мати таке ж право ображати і принижувати, як і агресор. Рівноправність — це, наприклад, право не ґвалтувати нарівні з чоловіками, це право не бути зґвалтованою або зґвалтованим. Рівноправність — це коли всі члени товариства мають рівне право не бути ображеними і приниженими і коли захист цього права певним чином гарантована.
