Ніж-кладенець

57

Працюю в магазині ножів. Щиро дивуюся, зустрівши нормального клієнта, який ставить запитання, пояснює, що він чекає від ножа, слухає, що йому кажуть. Але таких покупців лише третину.

Іншим вже не дивуюся. Вимоги у них завжди однакові. Ніж повинен роками не тупитися (бажано заточуватися сам, поки ви спите), бути однаково зручним на полюванні і на кухні, різати скло і сталеві троси, рубати цвяхи та рейки, колоти дрова, завжди потрапляти в ціль при метанні, а вранці голити власника. В межах тисячі рублів дайте такий!

Коли засмучуєш людини, що такий ніж-кладенець буває тільки в казках, починаються розповіді про ножі з клапанів, циркулярних пив, які робив один коваль, та нещодавно помер (як варіант — зробили в місцях не настільки віддалених). Часто кажуть, що самі ковалі. Ніколи б не подумав, що навколо стільки кузнєцов!

Закінчується спілкування бліц-опитуванням по маркам сталей в ножах на вітринах та підбиттям підсумків: «Та ви так докладно не розказуйте, я все одно нічого не розумію в цьому».

Особливо вишукані знавці обов’язково розкажуть, що половина ножів в магазині — холодна зброя, і якщо я їх продам, всіх посадять у в’язницю. Сертифікати, завірені в МВС, не переконують.

Не будуйте з себе знавців, якщо не знаєте товар. Попросіть продавця порадити, поговоріть з ним — і він підбере вам найкращий варіант за ваші гроші. Він придбає задоволеного клієнта, ви переконаєтеся, що знайшли хороший магазин. І всі будуть задоволені.