До моменту свого знайомства Валентина Курдюкова і Борис Сандуленко були радянськими знаменитостями. Дівчина встигла знятися в циклі фільмів про невловимих месників режисера Едмонда Кеосаяна, а Борис Сандуленко здобув славу радянського Робертіно Лоретті, завдяки своєму вокального таланту і неповторного тембру голосу. Їм разом довелося пережити багато радощів і саму страшну втрату.
Валентина Курдюкова
Валентина Курдюкова.
Вона народилася й виросла у звичайній сім’ї в 1951 році. Валентина завжди була в русі, ні хвилини не могла всидіти на місці, а за характером нагадувала пустотливого хлопчиська. Вона займалася в суспільстві «Крила Рад», куди і прийшов асистент режисера в надії знайти виконавицю на роль Ксанки Щусь.
Коли Валентині запропонували прийти на проби, вона дуже здивувалася. Серед дівчаток у секції гімнастики було багато талановитих спортсменок, які, як здавалося Вале, цілком могли претендувати на роль у фільмі. Пізніше їй пояснили: потрібна не просто спортсменка, здатна виконувати трюки. У дівчинки повинен бути хлоп’ячий характер.
Валентина Курдюкова.
Так Валентина потрапила на знімальний майданчик і поринула в чарівну атмосферу зйомок і пригод. Багато хто стверджував, що Валентина була таємно закохана у Василя Васильєва, виконавця ролі Яшки-цигана. Проте сама актриса підкреслювала їх пов’язували виключно дружні почуття. Навіть коли знімалася передача, присвячена піввікового ювілею «Невловимих месників», Валентина Курдюкова не раз акцентувала увагу на підліткової дружби, зв’язувала юних акторів.
Валентина Курдюкова, кадр з фільму «Нові пригоди невловимих».
Після закінчення зйомок в її житті нічого особливо не змінилося. Після закінчення школи вона вирішила стати цирковий актрисою, поступила в училище, стала виїжджати на гастролі. І незабаром зустріла головного чоловіка свого життя.
Борис Сандуленко
Борис Сандуленко.
Борис народився в сім’ї осілих циган і з дитинства відрізнявся музикальністю. Слухаючи, як батько грає на роялі, хлопчик з ходу міг повторити яку мелодію, а до п’яти років вже знав безліч пісень.
У вісім років відбувся дебют Бориса Сандуленко в одному з палаців культури, де дитина віртуозно виконував пісні не лише російською та українською мовами, але навіть на італійському. Тоді на концерті на талановитого хлопчика звернули увагу педагоги з консерваторії, які прийшли поспілкуватися з ним за лаштунки.
Борис Сандуленко.
Минуло шість років і ім’я Бориса Сандуленко стало відомо всій країні. Виконана Борисом неаполітанська пісня “‘O sole mio” змусила багатьох завмерти біля екранів, піддавшись чарам і силі голосу юного виконавця. Тоді, в 1963 році Бориса стали називати радянським Робертіно Лоретті. До речі, з Робертіно Лоретті Борису вдалося познайомитися до того часу особисто.
Згодом Борис Сандуленко за наполяганням батька вступив до консерваторії, пізніше став учасником популярного вокально-інструментального ансамблю «Співаючі серця», почав гастролювати по країні.
Під час чергових гастролей в 1970 році Борис зустрів Валентину.
«Життя прожити – не поле перейти»
Борис Сандуленко та Валентина Курдюкова.
Почуття, що спалахнули між молодими людьми, їм обом здалися настільки серйозними, що зволікати з походом в ЗАГС вони не збиралися. Валентина прекрасно розуміла, що її обранець – справжній циган. Якщо вона вирішила пов’язати свою долю з ним, то треба поважати вікові традиції і звичаї народу. Сім’я стала для неї головною цінністю і турботою.
Молоді люди після весілля практично не розлучалися. Валентина їздила разом з Борисом на гастролі, створювала затишок в типових готельних номерах і була щаслива поруч з коханою людиною.
Борис Сандуленко та Валентина Курдюкова з дочкою Тетяною.
Через три роки у подружжя народився син, а незабаром і дочка. Дружина присвячувала всю себе дому і вихованню дітей, чоловік повністю забезпечував сім’ї, будував свою творчу кар’єру, знаючи, що у нього є міцний тил. У Бориса було безліч планів з організації спільних концертів з Робертіно Лоретті, вже був підписаний контракт, але в будинок Бориса і Валентини прийшла біда.
Борис Сандуленко та Валентина Курдюкова.
Їхній первісток не дожив до свого 18-річчя, він помер після важкої хвороби. На тлі стресу у Бориса Сандуленко пропав голос, який після довелося відновлювати ще дуже довго. Це був початок 1990-х років, а незабаром величезна країна розпалася, сталася криза. У той час родині довелося несолодко: Борису Сандуленко було важко самому забезпечувати сім’ю, на допомогу йому прийшла Валентина. Колишня актриса бралася за будь-яку роботу, роблячи все необхідне для того, щоб сім’я могла пережити важкі часи.
Борис Сандуленко та Валентина Курдюкова з дочкою.
Світлом у віконці для подружжя Сандуленко стала їхня дочка Тетяна, яка успадкувала музичний талант батька. Дівчина отримала гарну освіту, а батьки пишаються дочкою, слухаючи її виступ на концертах.
Подружжя ведуть досить замкнутий спосіб життя, уникають контактів з пресою, вважаючи за краще приховувати свої радощі та прикрощі від сторонніх очей. Іноді Борис Сандуленко друкує на своїй сторінці в одній із соціальних мереж фотографії з дружиною і дочкою на заходах. Щасливі обличчя цих людей говорять про те, що подружжя, незважаючи на прожиті роки і пройдені випробування, змогли зберегти безмежну любов і глибока повага один до одного.
