А мене задовбали крикуни. Чомусь вони просто обожнюють дзвонити мені по телефону з всяких гучних місць і потім намагатися перекричати гул автостради, дзижчання пилососа, дзюрчання води, що біжить і ще безліч найрізноманітніших звуків. Думаєте, вони дзвонять по важливого і дуже строковим справі? Ага, звичайно. Таких дзвінків близько 2%, решта дзвонять «просто поговорити, поки йду до зупинки». У безлічі випадків через фонового шуму до кінця розмови я так і не розумію, про що взагалі йшлося.
Друга категорія — ті, хто вічно дзвонить з якихось підвалів, глухих сіл, лісів або з Північного полюса. У них начебто і немає фонового шуму, але якість зв’язку таке, що чути одне слово з речення. Просиш повторити — навіщо-то підвищують голос, кричать мені у вухо, ніби намагаються докричатися без телефону. Альо, народ! Це так не працює! Просто повторіть двічі, а краще — тричі, і я пограю в угадайку, склавши з расслышанных слів зв’язне пропозицію. Але не репетуйте, як укушені. Їй-богу, хочеться просто кинути трубку.
