Навіщо ви, дівчата, одружених любите

45

Мені 43, за останні два роки вже було близько 15 цікавих звернень в соцмережі. Всі типові. Приклад:

— Привіт!

— Привіт!

— Пам’ятаєш мене, ми в одному класі вчилися?

— Пам’ятаю, як справи?

— Нормально, у мене (один/два/три) дитини. Тільки нещодавно розлучилася. :(А ти як?

— Теж норм, дві дочки, одружений.

— А коли одружилися?

— 96-м.

— Зустрінемося?

— Та не питання. Прийду з дружиною, познайомлю.

— А може без дружини? 😉

— Ні, вибач.

Навіть уявити страшно, що б було, якщо б у мене на сторінці в статусі не було написано «одружений», а в альбомах не було б фотографій дружини і дочок.

Пані, ви зовсім офігіли? Не для вас у мене личка відкрита. Можна хоч трохи включити мозок і не лізти до одруженому людині? Невже все настільки погано в такому віці, що чоловіка собі не можна знайти?

ЗАДОВБАЛИ!