Наймолодший гросмейстер

34

Працюю в магазині іграшок.

Заяву на повернення товару (абетка). Причина повернення: «Азбука неправильно говорить букву „Ф“. У нас букву кажуть „фе“, а не „еф“».

Жінка вже хвилин сорок вибирає іграшку для хлопчика шести років.
— Можу порекомендувати дуже цікаві книги. Ось, наприклад, книга про лицарів.
— Книжки? Навіщо книжки? У нього вже є одна.

Жінка вивчає дитячу кухонну плиту. Підкликає мене. Починається…
— Скажіть, а ця плита — у неї конфорки гріють?
— Ні, не гріють.
— Поня-я-яятно. А духовка? Духовка-то хоч працює? Запікати в ній можна?
— Ні, не працює, але…
— Якась нудна у вас плита.

Гірше тільки батьки, які вважають своїх дітей обдарованими-геніальними, причому дітей в будь-якому віці. Днями жінка дуже довго і прискіпливо вибирала іграшку для хлопчика дев’яти місяців. Всі варіанти, запропоновані мною, були відхилені з презирливим «ми вже з цього виросли» і «нам це не цікаво». Я з невинним виглядом запропонувала купити шахи, на що негайно отримала відповідь, що шахи — пройдений етап.

Обожнюю свою роботу. Вона вчить терпінню і вмінню правильно спілкуватися з ідіотами.