Ситуація перша. Йдемо з дитиною по вулиці з мережі быстропита. Дитина несе всім відому коробочку з їжею і іграшкою. Тут звідки не візьмися, мабуть, залучений запахом їжі, нахабний бродячий пес починає нападати на дитину і намагається вихопити зубами коробочку. Я беру дитину на руки і криками проганяю оборзевшее тварина. Дівчина, яка йшла поруч з нами і спостерігала все від початку і до кінця, починає обурюватися: «Яка зла! Тобі шкода для собаки? Чому дитину вчиш?!» Я у відповідь: «Раз така добра, іди забери цього пса або купи йому їжі і погодуй — он він ошивається неподалік». До речі, собака повертається і починає радісно кидатися вже на цю дівчину. Велика словесна благоЕкшн ниця, пропищав блохастому розбійнику: «Ой, ну що ти! Фу-фу! Не кидайся!» — швиденько тікає від нього на захід.
Ситуація друга. Роблю покупку в магазинчику. Сума становить 190 рублів. У мене дві сотні папірцями і вісімдесят рублів дрібницею. Природно, кладу дві сотні. Касирка невдоволено повідомляє, що у неї немає здачі, а безнал не працює. Але це ж нічого страшного, якщо вона не додасть мені 10 рублів здачі? Я відповідаю, що хочу отримати свою здачу. Касирка видає: «Де-е-евушка, ну це ж така дрібниця… Що ви як маленька». Тітонька в черзі підхоплює: «Де-е-евушка, не будьте й справді такої дріб’язкової, затримуєте чергу адже». Ок. Я забираю назад свою сотню папірцем, замість неї дістаю і вываливаю 80 рублів дрібницею і кажу: «Тут не вистачає рівно 10 рублів. Так що, немелочные мої, скинетесь за мене по 5 рублів, і як раз потрібна сума вийде». Неймовірно, але у касирки тут же знайшлася здача.
Ситуація третя. Дитячий майданчик. Мій дрібний грає зі своєю машинкою. Підходить незнайомий велика дитина і відбирає у мого машинку. Мій тут же обурюється: «Хлопчик, потрібно спочатку питати!» Тут же підлітає маманя невоспітанного нащадка (з айфоном в руках) і починає висловлювати мою дрібному: «Ну ось і чого ти такий жадібний! Мій Саша тільки пограється! Ну взяв і взяв! Потрібно завжди і всім ділитися і навіть дарувати! Ти нечемний!» Тут вже я питаю цю маманю: «А ви, значить, щедра і ввічлива?» Мамашка, раздуваясь від гордості, відповідає ствердно. Ок, я кажу: «У такому разі, подаруйте мою дрібному свій айфон. Самі ж сказали, що треба ділитися і дарувати. Ось і подаруйте, раз така щедра!» Маманя, звернувши губи в курячу попку, забирає у свого чада машинку, повертає її моєму малюку і ретирується, бухтя собі під ніс.
Ситуація четверта. Знайома К. завагітніла від хлопця, який весь час говорив їй, що дуже хоче від неї дитину. Хлопець, тим не менш, в той же день зібрав свої речі і звалив від неї, заявивши, що одружуватися не буде і дитину він перехотів. К. вирішила народжувати небажаної дитини від зрадив її хлопця і зробити аборт. І ось, вже після операції, горе-хлопець є до К. з криками: «Жорстока! Ненавистница! Детоубица!» К. цікавиться у нього, а якщо вона все-таки народила, він передумав? Допомагав би їй з дитиною? Одружився б, зрештою? Хлопець відповів, що ні, але К. все одно зобов’язана була народити від нього і сама виростити його дитини. Екшн сно, К. дуже жорстока, а її тепер уже колишній хлопець — сама доброта і відповідальність!
Що тут сказати! Всі словесні благоЕкшн ники щедрі, добрі, ввічливі, справедливі! Давайте-но ви об’єднуйтеся і подавайте приклад всім нам — злим, дріб’язковим жорстоким і жадібним. Будьте хорошими не на словах! Підтверджуйте свою позицію справами, світлі ви наші, і що знають більше за всіх! А не хочете підтверджувати — не лізьте в чужі справи, не обурюйтеся і нікого не вчіть життя. Задовбали!
