Не нова тема, але знову прочитав і подивився з інтересом
Експеримент проходив в рамках програми уряду США з дослідження препаратів, що змінюють психіку, в кінці 50-х років минулого століття. Художник отримав дозу LSD-25 і коробку з олівцями й ручками. Йому потрібно було намалювати лікаря, який зробив йому ін’єкцію.
Перший малюнок був готовий через 20 хвилин після першої дози (50 мкг):
Спостерігає лікар записує – пацієнт малює вугіллям.
Зі слів пацієнта: “Стан нормальний.. поки ніяких ефектів”
Через 85 хвилин після введення першої дози і 20 хвилин після другої дози (50 мкг 50 мкг):
У пацієнта спостерігається ейфорія.
“Я можу бачити вас так ясно, так чисто. Це.. ви.. це все.. у мене невеликі проблеми з олівцем.. Наче він рухається сам по собі.”
2 години 30 хвилин після першої дози:
Пацієнт дуже зосереджено малює.
“Контури виглядають нормально, але вони дуже яскраві – все постійно змінює свій колір. Моя рука повинна слідувати сильній течії ліній. Я відчуваю, як моя свідомість перетікає в активну частину тіла – у мою руку, лікоть.. моя мова”.
2 години 32 хвилини після першої дози:
Пацієнт захоплено малює.
“Я намагаюся зробити інший малюнок. Модель виглядає нормально, але мій малюнок – ні. Моя рука дивно змінюється. Цей малюнок не особливо гарний, правда? Кину його, спробую знову..”
2 години 35 хвилин після першої дози:
Пацієнт швидко малює таку картину.
“Я намалюю це одним рухом.. не зупиняючись.. одна лінія, без відриву!”
Після того, як малюнок закінчено, пацієнт починає сміятися, потім щось на підлозі його лякає.
2 години 45 хвилин після першої дози:
Пацієнт намагається потрапити в коробку з фарбами, і він схвильований. Повільно відповідає на пропозицію помалювати ще. Він майже не говорить.
“Я.. все.. змінилося.. вони кличуть.. ваше обличчя.. звивається.. хто це..”
Пацієнт тихо наспівує якусь мелодію.. Тепер він малює темперою.
4 години 25 хвилин після першої дози:
Пацієнт перебрався на ліжко, де пролежав близько 2 годин, рухаючи руками в повітрі. Раптово, він упевнено повернувся до столу. Став малювати пером і аквареллю.
“Це буде кращий малюнок. Майже як перший, тільки краще. Якщо я буду необережний, я втрачу контроль над своїми рухами, але цього не відбудеться, тому що я знаю. Я знаю”. (він повторив це ще багато разів).
Пацієнт зробив останні кілька мазків, бігаючи взад і вперед по кімнаті.
5 годин 45 хвилин після першої дози:
Пацієнт продовжував рухатися по кімнаті, перетинаючи простір по складних траєкторіях. Минуло півтори години, перш ніж він сів і почав малювати знову.
“Я знову відчуваю свої коліна. Думаю, ліки припиняє діяти. Це дуже хороший малюнок – цей олівець досить складно тримати”. – (в руках у нього пастельний крейда)
Через вісім годин після першої дози:
Пацієнт сидить на кушетці. Він каже, що дія препарату практично закінчилося, за винятком того, що наші обличчя все ще трохи спотворюються. Ми просимо його намалювати останню картинку. Він виконує наше прохання без особливого ентузіазму.
“Мені нічого сказати про цьому останньому малюнку. Він поганий і нецікавий. Я хочу додому.”
