Невеликий одеський дворик біля п’ятиповерхівки. Михайлику виповнилося цілих п’ять років, і він грав у дворі з новим м’ячем. Не розрахувавши силу удару, м’яч летить прямо у вікно однієї з квартир, розбиває його, і залишається в квартирі.
Дама, выглянувшая з розбитого вікна, накричала на Мойшу, і він втік. Але м’яч адже треба якось повернути! Зібравшись з силами, хлопчик повернувся і подзвонив в квартиру до жінки:
— Я поговорив зі своїм татом, і він обіцяв вам вставити скло.
Проходить декілька годин і в квартиру знову дзвонять. На порозі стоїть чоловік зі склом і валізою з інструментами. Пані пустила його в свою квартиру і віддала Мойше м’яч.
Чоловік вставив у вікно скло і каже:
— Ну що, пані, я виконав роботу, з вас 10 доларів.
— Як це 10 доларів, хіба ви не тато цього розбійника? — запитально кричить жінка.
Мужик теж здивувався:
— А ви хіба не його мати?
