Лютневий Брайтон-Біч.
За що люблю Брайтон, так за вірність стилю. Бордвок, океан, пенсіонери, дорогі машини, гуркіт метро і люди, які не надягають посмішок. А ще-відчуття того, що ти все це вже колись бачив і знав, але був упевнений, що воно назавжди кануло в лету. І тут, несподівано, – опаньки! Я вже звик, але от приїжджих Брайтон сильно бадьорить.
Хвилинка самореклами. Це теж важливо
