Лайфхаки для пасажирів

11

Дивна річ — громадський транспорт! Ми з чоловіком представляємо собою пару «товстий і тонкий», якщо точніше, то він — два метри ростом, а я — півтора.

Так от, чоловік мені нещодавно поскаржився, що наземний транспорт придумали для таких хоббітів, як я, мовляв, сісти неможливо, ноги поставити нікуди. А у мене протилежна думка: транспорт роблять для велетнів, як він, бо я ні до одного горизонтального поручня не допрыгиваю.

А задовбали мене попутники. Чомусь я точно знаю — здоровенного дядька вагою в центнер треба посадити, інакше він перекриє весь прохід. Жінку з коляскою треба поступитися єдине зручне місце на середній площадці, інакше вона задолбается сама і задовбе інших. А дитині (або такою, як я) треба дозволити вхопитися за вертикальний поручень, інакше ця дитина (або я) рано чи пізно впаде на вас.