Менше місяця тому тут було життя. Менше місяця тому стороння людина з фотоапаратом, подобравшийся до будь-якої з шістдесяти пускових установок, ризикував би в кращому випадку потрапити до особистам, а в гіршому – потрапити до особистам з діркою в якій-небудь частині тіла від кулі вартового. Минуло менше місяця, і шістдесят пускових установок нікому не потрібні. Тільки боязкі інтелігентні збирачі кольорового металу нишком пиляють трансформатори, та зальотні нероби мухами вештаються по трупу того, що було непробивним ядерним щитом вже неіснуючої країни.
Рис.1 Дах шахтної пускової установки. Установка окрема, одна позиція – один старт. Крім самої пусковий, на кожній позиції знаходиться технологічна шахта з необслуговуваним обладнанням, наглухо закрита бетонної дахом, проникнення в неї можливо лише при наявності важкої техніки.
Рис.2 Люк в приямок оголовка пускової шахти. Важить не знаю скільки, але дуже багато.
Рис.3 Усередині приямка сиро, все обладнання і кабелі зрізано і вивезено ще самими військовими. Збирачі металу всередину ще не добралися.
Рис.4 Той же люк, вигляд знизу. Пупиришки на стінах – якийсь матеріал, схожий на монтажну піну, який служив в якості теплоізоляції шахти.
Рис.5 Коридор оперізує устя шахти. Всюди розсипаний силікагель, що застосовувався для підтримки низького рівня вологості всередині. Ніяких ходів всередину самої пускової шахти немає. У правому нижньому кутку фотографії видно ніша з залишками кабелів – в ній, крім усього іншого, розміщувався гідропривід, який відкривав дах пускової установки.
Рис.6 Залишки шафи, в якому колись було обладнання, і кабельних стійок.
Рис.7 Склянку пускової шахти. Як вже згадувалося, проникнення всередину можливо тільки через дах шахти, гідропривід якої повністю демонтовано і вивезено. З приямка входу всередину склянки немає, та й робити там нічого – ні сходів, ні мостів всередині немає, голі обшиті металом стіни. На дні вже почала накопичуватися вода. Фото зроблено через відкритий отвір для введення кабелів, подсоединявшихся до транспортно-пускового контейнера ракети.
На деяких з позицій ще збереглося присутність військових, які стежать за демонтажем обладнання. Настрій у них досить депресивно-похуистическое (а яке у них ще може бути настрій в даній ситуації), втім, незважаючи на це, до прибульців без самоскидів і газорезок вони ставляться доброзичливо і навіть розповідають епізоди з історії системи.
МБР УР-100Н УТТХ
(NATO SS-19 mod.2 Stiletto)
Максимальна дальність стрільби, км 10500
Стартова маса 105600 кг.
Маса корисного навантаження 4350 кг
Маса палива, т 45,3
Довжина ракети 24 м
Діаметр ракети 2,5 м
Тип головної частини ядерна, РГЧ ІН, 6х550 Кт
(с) shewolf-org
