Задовбали жителі культурної столиці. Не так давно один пітерський «юнак блідий з поглядом палаючим» розповідав мені, москвичці, як йому не подобається Москва. Аргументи наводив неоригінальні: суєта, шум, люди-де безкультурні та інше. Сперечатися з цим безглуздо: подорожуючи по маршруту «вокзал — метро — магазини — автобуси», нічого, крім натовпів народу, не побачиш. Але я зараз не про те.
Уявіть собі: ви прийшли до мене в гості. Сіли на мій диван, випили, закусили. Провідали, пардон, мій туалет, розпрощались і пішли начебто задоволеним.
— Чи сподобалося вам у нас? Прийдете ще? — запитую на порозі.
— Дерьмово у вас додому, — відповідаєте ви без тіні сумніву. — І шпалери продраны, і плитка он потріскалася. Та й самі ви так собі. Не дотягуєте до мого культурного рівня. Я до вас, звичайно, ще зайду як-небудь, але без особливого задоволення.
Я, панове хороші, мандрівник зі стажем і досвідом. І мій досвід говорить про те, що людина бачить те, що хоче бачити. Ви ж не пройшлися по Сретенському або Гоголівському бульварах, не сходили, зрештою, в музей, не заглянули в дворики у Покровських воріт. Там ні штовханини, ні суєти, вже повірте.
Так що, жителі культурної столиці (та й всі інші мої гості), будьте самі культурними і задавити в собі нарешті комплекс провінціала. Всім мир і жевачка.
