І знову триває бій

45

Кожен день у мене відбувається боротьба, саме що ні на є бій за право мало є.

Забегаем в гості до мами, і починається:

— А я тут пиріг спекла.

— Дякую, мамо. Ти ж пам’ятаєш, що я намагаюся схуднути?

Ображається.

— Ну візьми хоча б один шматочок!

Добре, я здаюся, здобний пиріг з маком і правда шикарний. Думаєте, на цьому казочці кінець, а хто з’їв — молодець? Ні, на жаль, це тільки початок.

— Ти у мене зовсім перестала їсти! Навіть додому нічого не береш!

Якщо вже на те пішло, я сама вмію готувати. Ну добре, мамо, якщо ти так хочеш мене нагодувати, приготуй що-небудь корисне. Ні, так у нас не виходить…

Перший етап боротьби пройдено. Починається друга частина — я приходжу до коханого. На сніданок смажені млинці… Ці ароматні і спокусливі млинці!

— Від вершкового масла ніякої шкоди не буде!

Звичайно, не буде, скажи це моїм поросячим боків, які вважають інакше. Дивлячись на твою ідеальну фігуру, можна було б і повірити, що великі кількості вершкового масла не принесуть бід… Але проблема-то не в одному шматочку масла! А без олії, по твоїм словам, буде несмачно. Я це розумію, але мені не можна, правда не таке є!

На обід у коханого — чарівні запашні хрусткі макарони на вершково-рослинному маслі. З соковитим обсмаженим м’ясом, морквою і цибулькою.

— Чого так мало накладаєш? Давай поклажі ще!

— Не треба, будь ласка… Мені вистачить 150 грамів, щоб наїстися. Не треба збільшувати порцію такою смачною, але шкідливої їжі до 250-300 грамів!

А на вечерю — смачний стейк розміром грамів під триста. Ні, це все не в один день, інакше я б вже не сидіння не поміщалася, але все ж…

Не забуваємо про спокуси на роботі. У кого був день народження? Тортик! Сьогодні свято? Тортик! Свята немає? Тоді скидаємося і купуємо печиво, цукерки, вафлі.

І якби це відбувалося тільки раз в тиждень! Так ні ж, ви спокушаєте мене кожен день, а часом — все відразу. І не завжди вдається вам протистояти. Утриматися від цих спокус неймовірно важко і не хочеться нікого образити вас, ви для мене намагаєтеся…

Дорогі мої, я вас, звичайно, дуже люблю. Але зрозумійте і ви мене: мені коштувало величезних праць схуднути з 93-х кілограмів до 72-х, і зупинятися на досягнутому, а тим більше повертатися до початкового вазі, мені дуже не хочеться. Кожен прийом їжі — це неймовірна боротьба з собою, і мені куди важче тому, що доводиться боротися ще й з вами.