Гуляв днями з дівчиною. Зайшли ввечері в скверик в парку, встали біля дерева. Йде парочка дівчат років по шістнадцять. Одна вголос визначається, де б сходити по нужді. Зупиняється метрів за десять від нас (при тому, що на нас ліхтар світить) і, недовго думаючи, знімає штани.
— Туалет трохи далі! — не витримую я.
— Вибачте, я вас не помітила.
— Ми вас теж, — щоб не дуже ніяковіла, відповів я, насилу стримуючи сміх.
