І без сопливих слизько

29

Останнім часом я задолбался від бажання оточуючих вказати — прямо або завуальовано — на мій зайву вагу. При зрості 185 см я важу близько 105 кілограмів, у мене цілком випирають живіт і боки. Заважає мені жити? Ні, зовсім не заважає. А ось навколишнім до цього раптово є справа.

Родичі при зустрічі згадують, що мені непогано б скинути вагу. Друзі запитують, чому я не бігаю? Колеги по роботі — і ті нещодавно заявили, мовляв, нічого, у нас тут всі худнуть — і ти схуднеш.

А я кожен раз задолбался пояснювати, що:

  • У мене 12-годинна зміна, під час якої не те що поїсти — присісти ніколи. Так що рада «менше жерти й більше рухатися» сміливо суньте собі… куди там вам зручно?

  • Вдома я буваю раз в 3 дні, і менше за все мені хочеться виходити на ранкову пробіжку у цей вільний день або пихкати на тренажерах. Спортзали тим більше відпадають.

  • І без сопливих слизько. Я прекрасно знаю, що мені непогано було б привести себе у форму, а то в нашому суспільстві, як і раніше, зустрічають по одягу. Але на догоду вашим хотінням я цього робити не буду.

  • Запам’ятайте, — зовнішність іншої людини взагалі не прийнято обговорювати, а вже тим більше вказувати співрозмовника на його фізичні недоліки. В дзеркало спочатку посмотритесь.