Худа і красива

31

Задовбали люди, які вважають своїм обов’язком відзначити худобу людини.

Мені 26 років, дівчина. Зріст 163 см, вага 53 кг Здається, це відповідає якийсь там формулою нормальної ваги. Але ні, ні, я все життя чую колючі зауваження про те, яка я худа.

У дитинстві лікарі млосно закочували очі, коли я підставляла оголене тіло під їх стетоскопы, і дружно призначали аналізи на, вибачте, яйцеглист. Батьки описували мою комплекцію як «велосипед» і радили носити спідниці достовірніше, одяг попросторнее, щоб не було видно, яка я «худа». В юності від своїх ровесниць я тільки й чула, що я «дошка», на фізкультурі я стабільно вловлювала жарти в дусі «не грими кістками»… На початку вагітності тільки лінивий не сказав, що зараз мене «рознесе», хоча я і набрала всього три кілограми за весь час (це, до речі, теж не була обійдена увагою, адже я «дитину голодом морю»). Ну, а розмови на тему «не завагітніти/не народити з такою вагою» і «молока не буде» — це взагалі окрема історія.

При всьому цьому я володію дуже хорошим апетитом і, напевно, метаболізмом, тому що вага не змінюється, незважаючи на далеко не збалансоване харчування.

Я розумію, що, найімовірніше, людьми рухає банальна заздрість. Наприклад, дівчата, які в шкільні роки пишалися виявленими у себе формами і закидали мене за відсутність оних, зараз зі скрипом вміщують свої тілеса в одяг 48 розміру, хоча я досі ношу будинку деякі речі, в яких ходила ще в десятому класі. Можливо, я просто, як кажуть, ведусь на такі зауваження, тому що засуджують і дозволяють собі подібні жарти. Але, зізнатися, складно не реагувати, коли все життя на тебе мимохідь поправляють ярлик «худа», який був навешан ще батьками. Так і в сторону інших людей тендітної статури я часто чую зауваження та жарти.

Думаю, люди моєї комплекції не з чуток знають, наскільки далеко можуть зайти оточуючі, обговорюючи їх худобу. Чому в нашому суспільстві не прийнято говорити в обличчя, що людина товстий, а що худий — будь ласка?!

А тепер давайте уявимо, що ви при зустрічі з людиною, у якої є ознаки зайвої ваги, скажете: «Ну ти і жирний! Взагалі нічого не змінюється, взагалі не скидываешь анітрохи». Або: «Слухай, ти такий товстий. Може, тобі до лікаря сходити?» Хіба це прозвучить нормально?

Єдиний прийом самозахисту, який я виробила, це перевести погляд на отвисшие боки або живіт яка запитує зі словами: «А ти, я дивлюся, у прекрасній формі». Грубо, але певний кайф приносить.

Хоча, звичайно, все одно задовбали.