Я та сама жінка, яка не знаходить часу вислухати чоловіка, яка весь час намагається відвернути його від улюбленого фільму і комп’ютерної гри. Та сама дівчина, яка морить себе дієтою і вечори проводить у фітнес-центрі, а не вдома.
Я розумію, що в тебе важка робота, але я теж з 9 до 18 не сачком метеликів ловлю: встаю рано, приходжу додому пізніше за тебе. Так чому ти, бідненький-нещастя, втомлений після роботи, вважаєш нормальним плюхнутися перед телевізором чи монітором з тарілкою салату і прикинутися фікусом? А я, горда представниця жіночої половини людства, повинна закочувати рукави і мити посуд, завантажувати пральну машину, мити підлогу і готувати їжу.
Коли ти останній раз купував мені речі? Ні, ти не пам’ятаєш. А у машини тиждень тому міняв крило, а до цього — важіль на коробці перемикання передач. Дорогий, я не буду слухати тебе, коли ти говориш, що мрієш придбати нетбук, «шумко» поставити і стереосистему.
Я буду відволікати тебе від улюбленої іграшки, тому що ти, дорогий, ще вчора обіцяв наточити ножі, винести сміття, помити посуд. Але ти не можеш вийти з іграшки. Тому точу ножі я, сміття теж виношу я. Потерпіти ще годину, день, тиждень? Немає. Сьогодні я йду в клуб, а завтра в бар. Якщо післязавтра я скажу, що подаю на розлучення, вибач, але в цьому будеш винен ти. Задовбав!
