Дослідники вивчили публікаційну активність на пострадянському просторі

70

© istock

Російські вчені публікують три чверті наукових робіт на пострадянському просторі. Але в цілому на країни колишнього срср припадає близько 3% від загальносвітового числа наукових статей. При цьому за останні 30 років зросла роль університетів: співробітники вузів беруть участь у підготовці більше половини опублікованих наукових статей останніх років. Про це йдеться в дослідженні публікаційної активності вчених країн колишнього срср.

Майя чанкселіані з оксфордського університету, старший науковий співробітник міжнародної лабораторії інституційного аналізу економічних реформ вше андрій ловаков і заступник директора бібліотеки вше володимир післяков проаналізували публікаційну активність вчених країн колишнього срср, вивчивши понад 1,1 млн статей англійською та національних мовах. Свої висновки вони виклали в статті, опублікованій в журналі scientometrics.

Радянський союз був серед світових лідерів в галузі фізики і математики; займав сильні позиції в океанології, сейсмології, металургії, магнітогідродинаміці і хімічному каталізі. Більшу частину наукових розробок виконували науково-дослідні інститути, пов’язані з академіями наук срср і союзних республік, і галузеві інститути. Вищі навчальні заклади відігравали другорядну роль у дослідженнях, у них була зайнята третина науковців, зазначають автори статті.

Наприкінці існування срср радянські вчені публікували 4,6% від загального числа наукових статей. До 2012 року частка досліджень вчених з пострадянських країн знизилася до 2,7%, а до 2019 року досягла 3%. Це можна порівняти з результатом країн африки, але поступається показникам латинської америки (5%), не кажучи вже про лідерів — китаї і сша.

Наукова продуктивність вчених пострадянських країн істотно відрізняється за масштабами, якістю і представленими дисциплінами. Крім того, змінилося також співвідношення між публікаціями співробітників академічних інститутів і університетів.

Росія отримала більшу частину радянської наукової інфраструктури, частка російських вчених в публікаціях пострадянських країн в 2019 році склала 76%. Росія стала регіональним лідером за кількістю публікацій в wos багато в чому завдяки масштабам проникнення вищої освіти і збереженій системі науково-дослідних установ. Однак значна частка російських публікацій в wos припадає на журнали нижчої якості і менше цитується в порівнянні з публікаціями вчених ряду пострадянських держав.

Публікаційна активність вчених різних країн і тенденції її розвитку істотно відрізняються. У 1993-2019 роках найбільше зростання числа публікацій спостерігалося в литві та естонії (в 16 і 9,4 рази відповідно), різко зросла також активність вчених казахстану і киргизстану. Число публікацій вчених росії, україни, білорусі та узбекистану також збільшилося, але в меншому масштабі, а туркменістану — знизилося.

Андрій ловаков

В середньому продуктивність роботи вчених в пострадянських країнах залишається низькою. У 2019 році на 100 дослідників в узбекистані припадала всього одна публікація, в таджикистані — чотири, в азербайджані, киргизстані, білорусі, україні, грузії, росії, молдові та казахстані — 5-7 публікацій. Істотно вище показники в литві, вірменії та естонії.

В останніх трьох країнах на 100 вчених публікувалося від 10 до 27 статей. Публікаційна активність пов’язана з розміром витрат на науку у ввп і бюджеті і коштів, що виділяються на одного вченого.

За минулі 30 років зросла роль університетів у розвитку науки. У грузії, казахстані, естонії, литві та латвії дослідники, що працюють в університетах та інших вузах, брали участь у підготовці понад 80% опублікованих в останні роки наукових статей. У росії, білорусі, туркменістані, україні та киргизстані університетські автори брали участь у створенні більше половини публікацій останніх років. Винятком виглядає вірменія, де частка публікацій за участю представників університетів (36%) зросла порівняно з радянським періодом незначно.

Вчені пострадянських країн найбільш активні в природничих науках, що обумовлено багатими науковими традиціями в цій сфері. Частка статей з природничо-наукових дисциплін коливається від 53% всіх публікацій у литві до 87% у вірменії.

Розпад срср і падіння “залізної завіси” різко змінили ситуацію з міжнародною співпрацею вчених пострадянських держав. До останніх років існування радянського союзу спільні публікації із зарубіжними вченими були рідкістю. У 2019 році іноземні дослідники були співавторами 39% статей, написаних російськими вченими, і більше 70% робіт, підготовлених колегами з україни та білорусі.