Де карта, Біллі?

40

Я — жінка, а задовбали не по-жіночому.

Як це? А ось: вважається, що здатність орієнтуватися по карті або планом і співвідносити зображення з реальною місцевістю добре розвинена у чоловіків і погано — у жінок. Можливо, в цілому це правда, але винятків маса, крім того, цьому можна просто навчитися.

Так ось, я — рідкісне виключення. З дитинства (не перебільшую!) обожнюю географічні карти, плани, глобуси тощо. Коли читаю книгу, план (хоча б приблизний) місця дії вибудовується у мене в голові. План Санкт-Петербурга висить на стіні — додаток до карт в інтернеті зручно бачити повну картину, яка набагато більше, ніж монітор, і дає краще розуміння масштабу. Коли кудись іду або їжу, намагаюся заздалегідь знайти це місце на карті: мені так набагато простіше, ніж питати дорогу. Якщо ж питаю або сама пояснюю, як пройти або проїхати, теж волію словами малюнок.

Що ж задолбали? Ні, не ті, хто, навпаки, краще сприймає пояснення: коли потрібно, поясню і словами. Задолбали відсутність планів там, де без них не розібратися, а комп’ютерний варіант не допомагає. Ось приклади.

Автобусна зупинка. На маленьку табличку втиснули опису двох-трьох маршрутів. Вдивляюсь в дрібні літери, намагаючись розібратися. Вулиця (умовно) Петровська, потім Іванівська… Стоп! Вони ж паралельні! Автобус може їхати, скажімо, по Петрівській на схід, потім по Степановской на південь, потім по Іванівській на захід… Або по Петрівській на захід, Микільської на південь, але тоді по Іванівській на схід, а мені за нею треба на захід, тобто сісти в інший бік?!

Прикол в тому, що в нашому районі маршрути автобусів дуже «фігурні»: їдеш в одну сторону, потім по паралельній вулиці в протилежну, інший маршрут — навпаки. З цього перехрестя до дому можу доїхати трьома різними автобусами, причому сідати потрібно в три різні сторони. Це я вивчила. А якщо хто-небудь запитає, як кудись дістатися, і не раптом відповіси: деколи треба їхати в бік, протилежний очевидною. Як допомогла б схема! Але на жаль…

Салон автобуса, тролейбуса, маршрутки. Що заважає розмістити на видному місці схему руху? Навіть якщо ту ж машину перекинуть на інший маршрут, це можна організувати. Часом пасажирам доводиться довго розпитувати кондуктора і один одного, за яким мосту ця маршрутка перетинає Неву або, наприклад, в якому місці підходить ближче всього до вокзалу. За схемою це побачили б за секунду!

Зараз актуальна тема: планові відключення гарячої води. Дивлюся на сайті, там текст, мабуть, якогось офіційного документа з цього приводу: «На території, обмеженій вулицями…» Перераховані сусідні з моїм будинком вулиці, я довго вычерчиваю в розумі замкнуту ламану лінію, намагаючись розібратися. Якби зони відключень були позначені на плані району, одного побіжного погляду було б досить! То ж з іншими ремонтними роботами, объездами і т. д. — схема часто зрозуміліше, ніж перерахування перекритих та проїжджих вулиць: по ній миттєво бачиш багато варіантів і вибираєш оптимальний для своєї ситуації.

Торговий комплекс. У більшій частині плани є, але зустрічаються і менш зручні випадки. Наприклад: план розташований десь у надрах. Ні у одного входу (а їх багато) не можна зорієнтуватися хоча б приблизно, а планування поверхів ще й сильно заплутані: в одній частині дрібні магазинчики йдуть рядами уздовж будівлі, в іншій — поперек, а де їх перетинає діагональ. В результаті я або йду в потрібне місце ну о-о-дуже окружним шляхом, або проскакиваю повз: здається, що обійшла весь поверх, а насправді там в стороні ще більше половини. Ще один ТК нещодавно розширився і складається з декількох частин. На схемі вони позначені літерами. Біля входів я ніяких букв не бачу! Начебто це проблема не схеми, а вивісок, але і схема складена настільки дещо, що мені не співвіднести реальні будівлі з малюнком. А всього-то й потрібно: розмістити план у кожного входу і чітко позначити на ньому розташування магазинів, кафе і т. д., нехай навіть без конкретних назв, просто напрямку рядів і проходів — цього б вистачило.

З різними великими громадськими будівлями взагалі проблем вистачає, особливо там, де потрібно швидко зорієнтуватися. Винна сучасна архітектура, але от чомусь при вході в старовинну будівлю вокзалу (першого в Росії, до речі) зрозуміло — відразу, майже інтуїтивно, без планів і покажчиків — куди тобі потрібно рухатися. Побудували новий вокзал — там неясно навіть, потрібно виходити з метро на вулицю, щоб потрапити в будівлю, і з якого боку.

Те ж буває і в аеропортах — нове або добре відремонтована будівля з абсолютно неочевидним розташуванням потрібних місць. І це там, де люди, по-перше, квапляться, по-друге, часто і без того відчувають стрес і, по-третє, дуже багато виявляються єдиний раз у житті. Схема у всіх цих випадках якщо і є, то її саму так складно знайти, що поки знайдеш, вже сам встигаєш розібратися, куди тобі треба. Думаю, що не тільки мені, але і дуже багатьом допомогла б навіть не докладна, а сама загальна схема — але чітка, правдива і зручно розташована.

Мені не вистачає планів і схем у багатьох місцях: вокзалах та в аеропортах, у великих торгових центрах і вузах, в музеях та на сайтах з найрізноманітнішою інформацією. Не скрізь допомагають плани евакуації (ними теж іноді доводиться користуватися!), розпитування не завжди зручніше, прикинути маршрут заздалегідь часом не виходить. Приходить в голову, що все це організували ті самі «типові жінки», які не вміють читати карту. Але, можливо, тому і не вміють, що не бачать кожен день карт і планів там, де вони просто необхідні!