Божечки, як же задрали нав’язування цінностей багатодітності! І склянку води, і туди-растуды. У нас одна дитина, йому вже 4 роки, він самостійний, другого народжувати не збираємося, але тут починається…
«Вам треба дівчинку, хлопчик — добре, а дівчинка — краще, вона до мами ближче, в образу не дасть». Ага-ага, я добре пам’ятаю війну сусідки з доньками при діленні квартири, коли сестри виривали один одному волосся і мати матеріли на весь двір.
«Вашому хлопчику одному буде нудно, виросте егоїстом». Ну, не знаю, як виховаєш — таким і буде. Навчиш ділитися на своєму прикладі — все буде окей, навчиш співпереживати — ну, ви зрозуміли, так?
«Жіноче призначення — народжувати стільки, скільки Бог дасть». Так атеїсти ми, атеїсти! Так і наїлася я вже і памперсів, і неможливості піти в магазин з дитиною немовлям, і цих лізуть з пекельними приколами зубів.
Так, я задовбали сидіти тижнями на лікарняних після садовських соплів. Так, я не хочу згортати груди в рулик і ховати в ліфчик, тому що після тривалого годування там не сексуальний об’єкт для чоловіка, а огірки парникові. І волосся, які недопадали після гормональних гойдалок, не хочу в гульку крутити і в шапку ныкать. Я хочу попрацювати, світ подивитися, повчитися новому, на лижах покататися. Ну не кінчається жіночий світ на дітях!
Так, а ще бісять скаржники, які залітають, народжують і ниють, що важко. Чи не народжуй, або не ной — презервативи є скрізь, навіть у цигарковому кіоску під будинком, лікар випише рецепт на протизаплідні, спіраль вставить. Але ні, «чоловік резинушку не любить, а спіралькою налякав, тому у мене вдома, як завжди, живе кагал».
Не треба так!
