Без папірця ти комашка

60

Сьогодні ми прийшли на роботу і нас порадували. Всю документацію з початку січня необхідно переробити! Наше улюблене міністерство подумало і вирішило, що треба дещо змінити, причому з першого числа, так що сідайте і переробляйте.

Як ви думаєте, ким я працюю? Фінансистом, економістом, юристом? Ні, я — лікар. І зараз мені потрібно:

  • підняти близько двохсот карт, перерахувати і переписати те, що змінилося;

  • переписати оновлені дані в свій журнал;

  • відкрити в програмі кожен випадок лікування і привести його у відповідність з переписаної карткою.

Ні, нам, звичайно, обіцяли, що програмісти переоформлять в комп’ютері все так, щоб нам не довелося перебивати вручну… І я в це, звичайно, вірю…

Я не можу нікуди поскаржитися, обуритися — приписка для любителів робити все по закону — вирішувало Міністерство охорони здоров’я (або здравозахоронення, якщо завгодно) Російської Федерації. Я мовчки перероблю документацію, угробивши на це весь свій вільний час. А ще через деякий час я наберу достатня кількість пацієнтів у приватній клініці і піду з державної медицини. Бо що ви, люди, російському охороні здоров’я не потрібні ні в якому вигляді. Потрібно багато-багато правильно оформлених папірців, і з кожним роком цих папірців стає все більше і більше.

А в приватній клініці я можу собі дозволити зібрати повний анамнез, нормально оглянути кожного пацієнта і призначити адекватне лікування, не думаючи про обуреної юрби в коридорі, не відволікаючись на п’ятдесятого «я тільки запитати!» і не хіміча з методами лікування, які багато в чому застаріли років на сорок, але використовуються, оскільки сучасні аналоги — от халепа! — не оплачуються полісом ОМС.

Навіть не задовбали. Гірко від того, що я йшла в медицину за покликанням, а людського ставлення до собі і колегам не бачу.