Автопром СРСР: невідомий «Москвич» під індексом «3-5-6»

29


Поряд з випуском серійних моделей Московський завод малолітражних автомобілів активно займався розробкою прототипів для перспективного виробництва. Одним із значущих проектів можна вважати «Москвич 3-5-6».
текст: Євген Яблоков
У 1967 році на Московському заводі малолітражних автомобілів почалася розробка перспективного сімейства автомобілів «3-5». Планувалося, що автомобілі цієї серії, перевершивши за розмірами «Москвич-408» і «Москвич-412», повністю замінять на конвеєрі застарілі моделі седанів. Типорозмір представників «нової хвилі» визначав їх положення в автомобільному «суспільстві» між масовими «Жигулями» і імпозантної «Волгою». Освоїти конвеєр нове сімейство повинно було в середині 1970-х.
Автопром СССР: неизвестный «Москвич» под индексом «3-5-6»
Когорта великих «Москвичів» була представлена прототипами з індексами «3-5-2», «3-5-3» (універсал), «3-5-4», «3-5-5» і «3-5-6». Спочатку всі розробки представляли собою варіації на тему подовженого «чотириста дванадцятого». Але до 1972 році прототип «Москвича» з кодом «3-5-5», а роком пізніше і у версії «3-5-6», еволюціонував настільки, що в ньому було важко дізнатися існуючу модель. Стиль екстер’єру визначався вдалим компромісом між здоровим консерватизмом і свіжим поглядом і мав органічний баланс пропорцій. Автомобіль обзавівся оригінальним кузовом, розміри якого за довжиною, шириною і колісній базі перевершували показники «412-го» на 133, 100 і 145 мм відповідно. Висота, навпаки, зменшилась на 110 мм.
Автопром СССР: неизвестный «Москвич» под индексом «3-5-6»
Автопром СССР: неизвестный «Москвич» под индексом «3-5-6»
Істотно, особливо ззаду, збільшився простір в салоні. Інтер’єр «Москвича 3-5-6» був переосмислений кардинально, в дусі часу. Лейтмотив внутрішньої архітектурі задавала сучасна передня панель вертикального планування. Шасі прототипу «3-5-6» було аналогом ходовий «412-го», за винятком задньої підвіски, де ресори поступилися місцем пружинам. Ключовим елементом агрегатної новизни став мотор. Згідно з початковими планами конструкторів, об’єм 1,5-літрового силового агрегату УЗАМ-412 серійної машини збільшили на триста «кубиків». У поєднанні з використанням в системі живлення двох карбюраторів Zenith англійського виробництва це дозволило підняти потужність двигуна до 73,5 до 103 к. с., що благотворно позначилося на ходових якостях. Ще одним інноваційним впровадженням на прототипі «Москвич 3-5-6» стала американська автоматична коробка передач Borg-Warner. Згодом на великий «Москвич» планувалося встановлювати двигуни об’ємом 1,6 і 1,7 літра в поєднанні з механічною коробкою передач.
Автопром СССР: неизвестный «Москвич» под индексом «3-5-6»
На розробку сімейства «дорослих» Москвичів «були витрачені величезні зусилля, що увінчалися безперечним творчим успіхом. Але, незважаючи на те, що конструкція була визнана передовій, увінчує сімейство «Москвич 3-5-6» так і не пішов в серію. Обтяжуючими обставинами стали кадрова чехарда на заводі і затребуваність «412-го». Проте факт залишається фактом.