Коротко: задовбали родичі чоловіка, які прилаштовують свій особистий досвід до нашого життя.
А тепер детальніше. У нас нещодавно народилася донечка. Це довгоочікувана подія і справжнє щастя. Але тепер чомусь всі родичі чоловіка вважають обов’язковим з кимось порівняти нашу дочку і нав’язати свій «досвід»: «ще не навчилася перевертатися? а (ім’я родича) в цьому віці вже щосили по ліжечку бігала/їла рибу/віджималася». Ага, в 4 місяці бігала… не смішіть мене.
«Так можна вже підсаджувати, чого ви її від усього оберігаєте! Мій син вже щосили сидів». Ага, не ти дорога сестра чоловіка розповідала, що у твого сина був гіпертонус і він навіть перевернутися сам не міг, поки йому не провели курс масажу?
«Що навчилася перевертатися на бік? Ледащо яка, наші вже в цьому віці активно перекидалися». О боже, мила свекруха, наша дочка розвивається у відповідності з віком, тарантелу вам не станцювати?
І добре б просто говорили, але ні ж, вони намагаються активно свій досвід впровадити. Свекор прийшов і прямо таки мало не силою хотів посадити нашу доньку (їй тоді було ще 2,5 місяці). І ще образився, коли я заборонила.
Взагалі я дуже сумніваюся, що все, що ви розповідаєте — це правда. Але навіть якщо так, то як ви не можете зрозуміти, що ваш досвід — це лише ваш досвід! Всі діти різні! Задовбали!
